Page 306 - 4304

вміст водню в сталі приводить до локального перенасичення в

мікрооб'ємах металу, що є причиною появи міжкристалічних
тріщин.
Джерелом водню в дроті карбонатно-флюоритного типу є
волога, адсорбована на поверхні частинок сердечника, а також

залишки волочильного мастила на поверхні дроту. З підвищенням
вологості сердечника порошків завивання дроту спостерігається
підвищення змісту водню в наплавленому металі.

Усунути пористість при зварюванні зволоженим дротом
можна прожаренням її за температури 240-250 °С. Видаленням
вологи і слідів волочильного мастила можна понизити вміст
дифузійного водню в наплавленому металі до початкового рівня.

До цих методів вдаються, якщо використовують дріт, що тривалий
час зберігався. Позитивні результати досягаються лише у тому
випадку, коли під час зберігання дроту не відбулося необоротної

корозії металу оболонки і металевих порошків сердечника.
Наявність у сердечнику дроту кремнефторидів, що легко
розпадаються, є ефективним засобом зниження змісту водню. Тому

дріт з кремнефторидами менш чутливий до зволоження сердечника.

Обладнання для зварювання порошковим дротом

Вітчизняна промисловість має в своєму розпорядженні велику
кількість різних напівавтоматів для зварювання порошковим
дротом. У резервуаробудуванні застосовують напівавтомати А-765,
М-1035М, А-1197П і ін.

Рисунок 7.5 – Шланговий напівавтомат А-765

306