Page 186 - 4303

Тому на сучасному етапі все більшго застосування набувають

транспортні і транспортно-технологічні засоби на повітряній
подушці. Принцип повітряної подушки полягає в створенні
вентилятором під дном транспортного засобу підвищеного тиску
повітря аж до відривання і піднімання цього засобу над поверхнею

грунту або води. У порівнянні із іншими видами транспорту
машини на повітряній подушці мають ряд принципових переваг,
завдяки яким вони спроможні зайняти ведуче місце серед

транспортних машин бездоріжжя: менший питомий тиск на опорну
поверхню (до 0,001 МПа), велика вантажопідйомність, висока
швидкість, простота конструкції.
Існуючі численні схеми створення повітряної подушки під

дном транспортного засобу є різновидом двох основних схем:
купольної та соплової. Купольна схема є простішою і заснована на
виконанні дна транспортного засобу у вигляді купола з розміщеним

в його верхній частині вентилятором (рис. 6.11, а). Однак, машини,
виготовлені за цією схемою, малостійкі і неекономічні, бо при
збільшенні проміжку з якої-небудь однієї сторони тиск у куполі
різко знижується і машина сідає на грунт, а при русі над водою

може перекинутися.

Рисунок 6.11 – Схеми повітряної подушки

Соплова схема (рис. 6,11, б) є більш розповсюдженою. У цьому
випадку по контуру дна транспортного засобу розміщені сопла, із
яких повітря подається під високим тиском під кутом у напрямку

дна, утворюючи повітряну завісу. Ця схема більш економічна, а при
цьому машина піднімається на висоту 30-40 см.
Транспортні засоби на повітряній подушці класифікуються на
самохідні та причіпні. Різновидністю останніх є пароми на

повітряній подушці. Рушієм самохідних транспортних засобів є
пропелер, що приводиться в рух літаковим двигуном. Поворот

186