Page 57 - 4291

У результаті проведення газового каротажу одержують криву
відносного вмісту вуглеводневих газів, які надходять у глинистий
розчин на різній глибині буріння свердловини.
Так, у ході безперервного проведення газового каротажу

записують дві криві, одна з яких показує загальний вміст
вуглеводневих газів, а інша – кількість важких вуглеводневих газів.
Як правило, підвищеними показами і характеризуються пласти,

що містять газ і нафту. Нафтоносні пласти при цьому відрізняються
від суто газоносних істотним переважанням у горючому газі, що
виділяється з глинистого розчину, важких вуглеводневих газів. Слід
мати на увазі, що при газовому каротажі відносний вміст газу

значною мірою залежить від глибини залягання узятої для
дослідження проби глинистого розчину. При дослідженні проб
глинистого розчину, що надходили з великої глибини, на

газокаротажній кривій з'являється “фон”, зумовлений проникненням
у розчин певної кількості газу з пройдених вище пластів; неглибоко
залягаючі пласти, навпаки, нерідко віддають мало газу в глинистий

розчин і можуть бути не визначені на газокаротажній кривій.
Для більш достовірної інтерпретації газокаротажних діаграм
слід проводити люмінесцентний аналіз глинистого розчину. При

цьому необхідно мати на увазі, що суто газові поклади не дають
люмінесценції. За наявності у покладі нафти вміст вуглеводневих
газів у пробах глинистого розчину підвищується. У цьому випадку
спостерігається люмінесценція. Інтервали розрізу, для яких

характерна низька нафтонасиченість, або ті, що містять важку нафту,
зумовлюють невеликий вміст вуглеводневих газів у пробах
глинистого розчину, але дають люмінесценцію.

Результати газового каротажу і люмінесцентного аналізу
значною мірою, залежать від швидкості буріння і швидкості
циркуляції глинистого розчину. Чим вища швидкість буріння і менша
швидкість циркуляції глинистого розчину, тим більша кількість

горючих газів і нафти потрапляє до розчину під час проходження
нафтогазоносних пластів і, отже, тим краще останні виділяються на
газокаротажних кривих і характеризуються даними люмінесцентного

аналізу.
Із властивостей глинистого розчину найбільше значення для
газокаротажу має в’язкість. Зі збільшенням в’язкості розчину

кількість газу і нафти, що виділяються з нього, різко зменшується.
Відповідно знижуються покази газокаротажної кривої та

55