Page 60 - 4291

Особливо важливе значення при побудові газокаротажної кривої
має правильна прив’язка результатів аналізу до відповідних глибин
надходження газоподібних вуглеводнів із пласта. Глибина
свердловини, яка відповідає моменту відбору для аналізу глинистого

розчину і шламу на поверхні (на усті свердловини), завжди
перевищує глибину залягання пласта, із якого вуглеводні потрапили
до глинистого розчину, оскільки за час підіймання, із вибою до устя,

глинистого розчину, збагаченого газом відбувається деяке
поглиблення свердловини.
Визначення глибин при газовому каротажі зводиться до
встановлення глибини вибою у момент зняття показів і до обліку

різниці між цією (уявною) глибиною і істинною глибиною
свердловини у момент розбурювання породи, із якої газ поступив у
свердловину.

Істинна глибина відбору проби рівна різниці між уявною
глибиною і величиною інтервалу проходки за час руху проби від
вибою до устя свердловини.

Глибину вибою визначають за контрольними вимірами бурового
інструменту, а в інтервалах між ними – за даними про поглиблення
свердловини, одержаними за допомогою панелі глибин, що є наявне

на газокаротажній станції.
Різниця між глибиною вибою свердловини в момент запису
показів при відборі проби та істинною глибиною, коли проба
знаходилася на вибої, визначається часом, необхідним на

переміщення порції бурового розчину від вибою до устя
свердловини. Цей час називаюєть часом відставання глибини запису
від істинної глибини.

Час відставання залежить від глибини свердловини і швидкості
циркуляції бурового розчину вздовж стовбура свердловини.
Вважаючи величину діаметра свердловини і подачу бурового
розчину насосом постійною, час відставання можна знайти за

формулою:
2 2 
H  D  d
T  , (4.1)
118  5 , Q

де Н - глибина свердловини, м;
D - діаметр долота, яким пробурена свердловина, мм;

d - зовнішній діаметр бурильних труб, мм;
Q - подача бурового розчину насосом, л/с.

58