Page 58 - 4291
P. 58
інтенсивність свічення. За великої в’язкості розчину продуктивні
пласти за даними газового каротажу можуть не виділятися.
Додавання до глинистого розчину нафти або потрапляння до
нього мастила можуть істотно спотворити результати
люмінесцентного аналізу, а при глибокій дегазації розчину – також і
результати газового каротажу.
Слід мати на увазі, що між кількістю газу і нафти, визначених у
пробі глинистого розчину за результатами газового каротажу, і
фактичним вмістом їх у пласті не існує будь-якої прямої залежності.
Для проведення газового каротажу на даний час застосовують
газокаротажні станції. Це - змонтована на автомашині і обладнана
новітніми приладами польова лабораторія для визначення вмісту
газоподібних і рідких вуглеводнів в глинистому розчині, шламі і
кернах; швидкості проходки порід з метою виділення колекторів у
розрізі досліджуваної свердловини; пористості і проникності порід та
ін.
Основною метою газового каротажу є виділення
нафтогазоносних горизонтів у процесі буріння свердловин. У
практиці робіт застосовують декілька методів газового каротажу:
1 Точковий метод – ґрунтується на відборі та в подальшій
дегазації глинистого розчину через певний метраж проходки
свердловини з подальшим дослідженням газу на хроматографі.
2 Суцільний метод, суть якого зводиться до безперервної
реєстрації загального вуглеводневого складу газу в буровому розчині
за допомогою газокаротажної станції. Результати дослідження вмісту
вуглеводневих газів по розрізу свердловини подаються у вигляді
діаграми.
3 Газовий каротаж після буріння проводиться після зупинки
буріння свердловини на деякий час для відтворення в буровому
розчині газоносних зон напроти продуктивних горизонтів.
4 Газовий каротаж по керну (а також і по шламу). У гірських
породах над нафтовими і газовими покладами міграційний газ може
знаходитись у великих і середніх порах (вільний газ). Під час буріння
через певні інтервали відбирається керн. В однорідних розрізах,
складених однотиповими за літологічним складом породами, керн
відбирається кожні 20–25 м. У розрізах, складених різними
літологічними типами порід, інтервали зменшуються до 10–15 м і
менше. Однак, у всіх випадках необхідно намагатися, щоб розрізи
56
