Page 53 - 4291
P. 53

називається базою зонда. Довжина зонда визначається відстанню між
            віддаленим випромінювачем і приймачем.
                   Акустичний  каротаж  за  швидкістю  базується  на  вивченні
            швидкості  поширення  пружних  хвиль  у  гірських  породах  шляхом

                                                                       t    t 
                                                                   t
            вимірювання  інтервального  часу                          2    1  ,  де  t ,  t   2   –  час
                                                                                          1
                                                                          L
            надходження  хвилі  відповідно  на  другий  і  перший  приймачі;   L  –
            база  зонда.  Швидкість  поширення  хвилі  у  пласті  називають
            пластовою або інтервальною.
                   Акустичний  каротаж  за  згасанням  базується  на  вивченні
            характеристик  затухання  пружних  хвиль  у  породі.  На  затухання

            пружних  коливань  значно  впливає  неоднорідність  середовища,  яка
            зумовлює  послаблення  коливань  і  зниження  амплітуди  хвилі.
            Здатність  гірських  порід  поглинати  пружні  коливання  оцінюється

            коефіцієнтом (декрементом) поглинання.
                   Акустичний            каротаж         застосовують           для       літологічного
            розчленування  розрізів  свердловини,  визначення  пористості  порід,
            характеру  насичення  колекторів,  виділення  в  розрізі  тріщинно-

            кавернозних  зон,  інтерпретації  результатів  сейсморозвідки  та
            розв’язання інших задач.



                               3.4 Термічні методи дослідження свердловин

                   За допомогою термометричних методів вивчають теплові поля у
            свердловинах  з  метою  розвідки  корисних  копалин,  контролю  за

            експлуатацією  продуктивних  пластів,  визначення  технічного  стану
            свердловин,  а  також  розв'язання  задач  регіональної  геології  і  гео-
            термії.

                   Теплові  поля  поділяються  на  природні  та  штучні,  а  за  зміною
            тепла  –  на  стаціонарні  й  нестаціонарні.  На  теплове  поле  в  гірських
            породах  в  основному  діють  два  механізми  перенесення  теплоти:
            кондукція і вимушена конвекція. Їх вплив на теплове поле залежить

            від термічних властивостей середовища: теплопровідності, теплового
            опору, масової та об'ємної  теплоємностей, температуропровідності.
                   Термічні         властивості         гірських        порід      визначаються           їх

            мінеральним  складом,  структурою,  а  також  термобаричними
            пластовими умовами.





                                                                                                          51
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58