Page 52 - 4291

3.3 Акустичні методи дослідження свердловин

Акустичні методи геофізичних досліджень у свердловинах

ґрунтуються на вивченні пружних властивостей гірських порід при
розповсюдженні в них пружних деформацій. Швидкість поширення
пружних хвиль у гірських породах залежить від мінералогічного

складу, пористості, структури порового простору, типу флюїду й
тісно пов’язана з літолого-петрографічними властивостями порід. У
табл. 3.1 наведені діапазони значень швидкостей розповсюдження
хвиль у деяких гірських породах і пластових флюїдах.

Таблиця 3.1 – Швидкість поширення пружних хвиль у гірських породах

Гірська порода Швидкість, м/с Гірська порода Швидкість, м/с
Глина 1200–2500 Кам’яна сіль 4500–5500
Кристалічні
Мергель 2000–3500 4500–6500
породи
Пісковик
Вода, буровий
незцементо- 1500–2500 1500–1700
розчин
ваний
Пісковик
3300–5250 Нафта 1300–1400
щільний
Вуглеводневі
Вапняк 5570–7100 430–450
гази
Ангідрит 5800–6100

При акустичному каротажі (АК) реєструється повне
відображення сигналу, тобто його звукові образи: хвильові картини
– запис повного сигналу спільно з погодинними відмітками і
фазокореляційні діаграми – запис повного сигналу у вигляді фазових

1
ліній сигналу, величина інтервального часу  Т ( Т  , де v –
p
v
p
швидкість поздовжньої хвилі), декремент затухання акустичної
l A
хвилі  (  ln 1 , де A і A – амплітуди хвиль, що реєструються
п п 1 2
l A
2
приймачами; l – база зонда).
При акустичному каротажі застосовують триелементний зонд,

який складається з приймача і двох розташованих на деякій відстані
від нього випромінювачів. Відстань між випромінювачами

50