Page 56 - 4291

РОЗДІЛ 4
ГЕОХІМІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ СВЕРДЛОВИН

Для вивчення розрізів свердловин, особливо для виділення
нафтогазоносних пластів, застосовано цілий ряд фізико-хімічних
методів, які доцільно об’єднувати в групу геохімічних методів

дослідження свердловин. При цьому найбільшого поширення в
промисловості набули газометрія свердловин та методи вивчення
шламу.

4.1 Газометрія свердловин

У ході проведення газометрії свердловин досліджують вміст

вуглеводневих газів у буровому розчині, що виходить зі свердловини
на поверхню. Найбільшу інформацію про продуктивність порід дають
граничні вуглеводні від метану СН до гексану С Н .
6
4
14
У процесі розкриття продуктивних пластів нафта та газ, що до
цього були в порах колектора, надходять у буровий розчин і
виносяться з ним на поверхню.

Концентрація вуглеводнів у буровому розчині
прямопропорційна об'єму породи, що руйнується долотом за
одиницю часу, добутку коефіцієнтів пористості Кп і
нафтогазонасиченості Кнг, пластового тиску Рпл (у газоносних

пластах) або газовому фактору G порової рідині (у нафто-,
водонасичених породах) та обернено пропорційна витраті бурового
розчину в одиницю часу.

Газовий каротаж заснований на вивченні вмісту газоподібних і
рідких вуглеводнів, що потрапляють до глинистого розчину під час
розкриття нафтогазоносного пласта. Глинистий розчин, що виходить
із свердловини епізодично або безперервно (що значно краще)

досліджують на вміст газоподібних і рідких вуглеводнів, а отримані
дані про вміст у ньому горючих газів використовують для побудови
газокаротажної кривої. При цьому вздовж осі ординат відкладають у

масштабі глибину свердловин, а вздовж осі абсцис - відсотковий
(відносно метану) вміст газу в глинистому розчині.
На сьогодні газовий каротаж застосовують, як правило, у тих

випадках, коли однозначний висновок про газонафтоносність порід
іншими методами отримати неможливо.

54