Page 48 - 4291
P. 48

Методи  потенціалів  викликаної  поляризації  (ВП)  базуються
            на  вивченні  штучних  вторинних  стаціонарних  електричних  полів,
            походження  яких  пов’язується  з  фізико-хімічними  процесами,  що
            відбуваються  в  породах  внаслідок  дії  електричного  струму  на

            поверхні  розділу  твердої  та  рідкої  фаз.  Поляризація  виникає  в
            гірській  породі  при  пропусканні  через  неї  постійного  електричного
            поляризуючого  струму.  Після  виникнення  поляризуючого  струму

            потенціали  викликаної  поляризації  плавно  зменшуються  з  часом.
            Викликана  поляризація  іонопровідних  середовищ  (пісковики,
            алевроліти)  збільшується  зі  зростанням  ступеня  дисперсності  і
            зменшується    зі  збільшенням  проникності.  Ця  властивість  дозволяє

            використовувати  метод  потенціалів  викликаної  поляризації  для
            розчленування  розрізу,  виділення  тріщинуватих  зон,  оцінки
            проникності колекторів тощо.

                   Індукційний  каротаж  ґрунтується  на  вивченні  вторинного
            електромагнітного              поля       середовища,          створеного          джерелом
            електричного свердловинного приладу.

                   Зондова  установка  має  кілька  котушок  високої  індуктивності,
            високочастотний  генератор  і  підсилювач.  При  пропусканні  через
            генераторну    котушку  змінного  струму  високої  частоти  від

            генератора навколо цієї котушки створюється змінне електромагнітне
            поле, яке індукує в середовищі кругові струми. Електрорушійна сила
            кругових  струмів  залежить  від  електропровідності  середовища.  Під
            дією  електромагнітного  поля    кругових  струмів  у  вимірювальній

            котушці  зонда  індукується  електрорушійна  сила,  пропорційна
            електропровідності  середовища,  яка  підсилюється  і  реєструється  на
            поверхні.

                   Індукційний каротаж не вимагає безпосереднього контактування
            вимірювальної             системи         з     буровим          розчином          і     може
            використовуватись у сухих  або заповнених слабопровідним  буровим
            розчином  чи  прісною  рідиною  свердловинах.  У  цих  випадках

            використовувати  звичайні  методи    електрометрії  не  можна.
            Індукційний            каротаж         характеризується             великим          радіусом
            дослідження  і  дає  позитивні    результати  при  вивченні  пластів  зі

            значним проникненням фільтрату  бурового розчину та низькоомних
            розрізів (0,350100 Ом·м).
                   На       основі       даних       індукційного          каротажу         здійснюють

            розчленування розрізу свердловин за питомим електричним  опором
            порід,  виділення  водо-  і  нафтогазоносних    горизонтів.  Результати


                                                                                                          46
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53