Page 47 - 4291

Методи опору заземлення базуються на існуючій різниці між

значеннями питомих електричних опорів гірських порід. Існує
декілька модифікацій методу, найбільш поширеними серед яких є

боковий каротаж, мікрокаротаж і дивергентний каротаж.
Боковий каротаж (БК) проводять з використанням трьох-,
семи-, і дев’ятиелектродного зонда з автоматичним фокусуванням
струму. На практиці частіше застосовують трьохелектродні зонди. За

результатами вимірювань потенціалу  U між електродами і силою
струму І через центральний електрод зонда визначають уявний опір
 порід.
п
Боковий каротаж доцільно використовувати при бурінні на
високомінералізованому буровому розчині з питомим опором до
0,1...0,5 Ом·м. За результатами досліджень за допомогою бокового

каротажу здійснюють детальне розчленування розрізу за значеннями
позірного опору порід, вивчення літології, пористості і проникності
порід, визначення параметрів зони проникнення, фільтрату бурового

розчину і характеру насичення пластів.
Боковий мікрокаротаж (БМК) проводять з використанням
дво-, три- і чотириелектродних мікроустановок. Покази бокового
мікрокаротажу менш спотворені впливом глинистої кірки і шаром

бурового розчину, ніж при вимірюванні електричного опору
звичайними мікрозондами. Результати досліджень використовують
для уточнення границь і товщин пластів, визначення літології розрізів

і виділення колекторів. Цей метод у комплексі з іншими
геофізичними методами дає змогу оцінити пористість, глинистість і
нафтогазонасиченість колекторів.

Дивергентний каротаж (ДК) ґрунтується на вивченні
електропровідності гірських порід. Особливість дивергентного
методу полягає у регулюванні струму через електроди живлення за

значенням його радіальної дивергенції, тобто за векторною
величиною густини струму, що проходить через бокову поверхню
свердловини на ділянці розміщення вимірних електродів.
Реєструється величина, пропорційна опорові середовища, яким

поширюється радіальна складова струму.
Дивергентний каротаж доцільно проводити у свердловинах,
заповнених високомінералізованим буровим розчином. На основі

його результатів можна розв’язувати задачі розчленування розрізу,
визначення його літології, виділення колекторів тощо.

45