Page 80 - 4287

79
Номенклатура справ – систематизований перелік чи список найменувань справ,
які заведені в діловодстві установи, з терміном їх зберігання та оформлення в
установленому порядку.
Номінал управлінського документа – це функціональні та структурно-
композиційні ознаки певного виду документованої управлінської інформації (наказ, акт,
протокол тощо).
Нормативно-правовий акт – письмовий документ компетентного д ержавного
органу, в якому закріплено забезпечування нею формально-обов'язкове правило поведінки
загального типу.
Нормативно-методична база діловодства – сукупність законів, нормативних
актів і методичних документів, що регламентують технологію створення, обробки,
зберігання й використання документів у діяльності установи, а також ті, що
регламентують роботу діловодства, її структуру, функції, штати, технічне забезпечення
тощо.
Обсяг документообігу – кількість документів, що надійшли до організації і
створені нею за певний період.
Організаційно-розпорядча документація – підсистема управлінської документації,
яка забезпечує виконання організаційної та розпорядчої функцій управління.
Організація роботи з документами – створення умов, що забезпечують рух,
пошук та зберігання документів у діловодстві.
Особова справа – сукупність документів, які містять найповніші матеріали, що
характеризують особистість і службову діяльність працівника.
Оригінал (від лат. originalis – первинний, самостійний, справжній) – основний вид
документа, його перший примірник. Він має підпис повноважної особи, і в разі потреби,
оформляється штампом і печаткою.
Особова картка – документ, що слугує для аналізу складу й обліку руху кадрів.
Офіційно-діловий стиль – стиль, що обслуговує адміністративно-господарську
діяльність, законодавство та інші ділянки пов'язані з діловодством, звітністю та
документацією, є необхідним для зв'язку державних і громадських установ як між собою,
так і з населенням, для оформлення різного роду документів.
Офіційний документ – документ, створений установою чи посадовою особою й
оформлений в установленому порядку.
Оформлення справи – визначена встановленими правилами підготовка справи до
зберігання.
Показник службового документа – характеристика одного чи декількох об'єктів,
що є необхідною складовою тексту службового документа. Наявність формуляра-зразка та
реалізація його при створенні УФД дає можливість контролювати показники, зафіксовані
в формах (тобто бланках) за різними реквізитами.
Постанова – a) правовий нормативний акт, який приймається вищими і деякими
центральними органами колегіального управління, що стосується кардинальних проблем
вирішення найбільш важливих та принципових завдань, встановлення стабільних норм і
правил поведінки; визначення вищим органами державного управління завдань для
підпорядкованих установ і зазначення шляхів їх виконання. б) заключна частина
протоколу засідання зборів, правління тощо.
Пояснювальна записка – документ, що пояснює зміст окремих положень
основного документа; документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії,
вчинки (частіше негативні) або факти, ситуація, що склалась, чи поведінка працівника
(учня, студента) на вимогу керівника установи, членів адміністрації, рідко – з ініціативи
самого підлеглого.
Правила документування – вимоги та норми, що регламентують, порядок
створення документів.