Page 33 - 4275

зусилля, спрямовані на налагодження міжнародного співробітництва
в галузі охорони здоров'я.
Головною метою ВООЗ є сприяння забезпеченню охорони
здоров'я населення усіх країн світу. Текст статуту ВООЗ можна
коротко сформулювати як «Право на здоров'я».
У статуті зафіксовано, що головною метою ВООЗ є «досягнення
всіма народами якомога вищого рівня здоров'я», при цьому сам
термін «здоров'я» визначається як «стан повного фізичного,

духовного та соціального добробуту, а не тільки відсутність хвороб та
фізичних дефектів». Підкреслювалося, що «уряди несуть
відповідальність за здоров'я своїх народів, і ця відповідальність
потребує вживання відповідних заходів соціального характеру та в
галузі охорони здоров'я». Статут проголошував, що «здоров'я усіх

народів є головним фактором у досягненні миру та безпеки і залежить
від повного співробітництва окремих осіб та держав». Цей документ
визначає найважливіші функції ВООЗ, регламентує діяльність її
головних органів та відносини із державами-членами. Вперше в
міжнародній практиці здоров'я було проголошено одним із
невід'ємних прав людини незалежно від раси, релігії, політичних
поглядів, соціального та економічного становища.

У 1977 році, коли Всесвітня асамблея охорони здоров'я
прийняла рішення про те, що першочерговим завданням ВООЗ є
забезпечення «Здоров'я для всіх до 2000 року», було розроблено
глобальну стратегію виконання цієї програми. Стратегія, здійснення
якої потребує об'єднаних зусиль урядів та народів, заснована на
принципі налагодження первинної медико-санітарної допомоги. В неї

входять вісім головних складових елементів: просвітницька робота,
пов'язана із роз'ясненням суті проблем охорони здоров'я; належне
забезпечення продуктами харчування; безпечна для здоров'я вода та
санітарія; охорона здоров'я матері та дитини, включаючи планування
сім'ї; імунізація населення від основних інфекційних хвороб;
профілактика місцевих захворювань та контроль над ними; належне
лікування загальнорозповсюджених хвороб та травм; забезпечення

основними лікарськими засобами.

1.6.4 Співдружність Незалежних Держав – СНД
Співдружність Незалежних Держав (СНД) утворилася в 1991 р.
після розпаду Радянського Союзу. До неї увійшло 12 з 15 колишніх
радянських республік: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія,

33