Page 94 - 4264

баденських відкладів К 0 = 5-10 % у напівлогарифмічному масштабі має явно
виражений прямолінійний характер. Інтегральний час поздовжньої релаксації в
таких породах-колекторах рівний (15-20) мс, а величина часу поздовжньої
релаксації T 1 довгої компоненти коливається в межах від 47 мс до 140 мс,
короткої - від 15 мс до 45 мс. Розрахункова швидкість спінклітинчастої
релаксації (r s) для таких порід рівна (60-65) сек.
Значення часу поздовжньої релаксації T 1 для високопористих зразків
(K п = 1829 %) коливається в межах (350-696) мс залежно від мінералізації
пластової води, або густини флюїду, що заповнює пустотний простір породи.
Величина часу T 1 короткої компоненти, в цьому випадку буде коливатися в
межах від 25 мс до 80 мс. За наявності глинистості в гірській породі крива часу
поздовжньої релаксації T 1 буде характеризуватися трьома компонентами, а у
випадку неоднорідності мінералогічного складу породи і більшою кількістю
компонентів, що характеризують різний фазовий склад насичуючої породу
рідини та її матриці. Значення часу поздовжньої релаксації T 1 менше 10 мс,
обумовлене в основному глинистістю і може використовуватися для її якісної і
кількісної оцінки [31, 32, 33, 34, 35]. Для визначення часу поздовжньої
релаксації T 1 в сильному магнітному полі, при розрахунках беруть за основу час
прецесії вільного флюїду, що насичує пустоти гірської породи однорідного
складу та проводять серію вимірів амплітуд сигнал вільної прецесії (A свп),
послідовно збільшуючи часу поляризації. Такий процес вимагає дотримання
чіткої залежності значення амплітуди сигналу вільної прецесії від часу
релаксації флюїду, що насичує породу. На величину похибки у виміри А свп,
вносять і інші фактори, які мають місце при бурінні свердловин, зокрема
діаметр свердловини, кутове відхилення від заданого напрямку ствола та його
азимутальне розміщення у площині, а також товщина розкритих бурінням
порід.
Отже, для дослідження цих чинників проводились експерементальні
дослідження впливу розмірів і об’єму зразків керну на покази ядерно-
магнітного релаксометра. Як видно із табл. 3.2, зразки керну діаметром 0,03 м,
-4
3
починаючи із довжини 0,017 м та об’єму 120,710 м до довжини 0,037 м,
об’ємом 262,710 -4 м 3 і більше, характеризуються однаковою величиною
амплітуди сигналу вільної прецесії A свп.
Враховуючи сказане вище, для визначення часу поздовжньої релаксації
(T 1) насичених порід міоценових відкладів, підбиралась колекція зразків різної
пористості, довжина яких змінювалася в межах від 0,02 м і до 0,04 м.
Коефіцієнт пористості зразків, відібраних із міоценових відкладів газових
родовищ, коливався в межах 4,6 % до 22 %. Величина вектора ядерної
намагніченості для часу поляризації t п визначалась із виразу:

   t 
   MtM  t    e1 ni  , (3.13)
ni n  
 T 1 c. n 

де M (t   ) вектор ядерної намагніченості, який можна спостерігати при
n
93