Page 93 - 4264

3.3 Експериментальні дослідження релаксаційних характеристик
порід-колекторів на прикладі досліджень міоценових відкладів газових
родовищ Більче-Волицької зони

Проблема оцінювання характеру насичення порід-колекторів за
результатами геофізичних досліджень геологічних розрізів обумовила
необхідність встановлення можливостей використання результатів ядерно-
магнітних методів для вирішення цього завдання. Враховуючи те, що основні
ядерні процеси, параметри яких методів можна зареєструвати при ЯМК,
відбуваються у середовищі, де є флюїди, ми вивчали релаксаційні характе-
ристики флюїдів, що насичують продуктивні пласти. З цією метою була
підібрана колекція зразків кернового матеріалу з широким діапазоном
пористості, насичених пластовою водою різної мінералізації. Результати
досліджень представлені на рис. 3.3 а. Як видно із побудов, кожний літотип має
свою релаксаційну характеристику і притаманний йому час поздовжньої та
поперечної релаксації.
Доведено [43], що багатофазність, або багатокомпонентність
характеристики поздовжнього часу релаксації T 1 визначається неоднорідністю
порового простору зразків гірських порід у випадку, коли насичуючий флюїд
однофазний (наприклад, тільки вода або нафта), або наявністю багатофазного
флюїду в однорідному поровому просторі [33]. В останньому випадку мається
на увазі система “вода+нафта”. Багатокомпонентність середовища, яке
описується релаксаційною кривою, ще може бути обумовлена і одночасною
наявністю обидвох вказаних вище факторів, тобто в неоднорідному поровому
просторі гірської породи вміщається багатофазний флюїд.
У випадку, коли однофазна рідина перебуває в однорідному за
структурою порового просторі у породі-колекторі, вона характеризується
однокомпонентною релаксаційною кривою (рис. 3.3). У випадку багатофазності
флюїду, а це характерно для порід сармат-баденських відкладів газових
родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину, релаксаційна
крива буде двохкомпонентна. Як видно із результатів лабораторних досліджень
зразків керну, відібраних із міоценових відкладів (додаток К), для всіх зразків,
що досліджувалися, довга компонента має більшу вагу, ніж коротка.
Враховуючи те, що довга компонента обумовлена в основному вільним
флюїдом, а коротка зумовлена поверхневою активністю зразка гірської породи,
можна допустити, що поздовжній час релаксації T 1 буде в функціональній
залежності від ефективної пористості породи. Причому різниця в
поздовжньому часі релаксації першої та другої компоненти буде тим більша,
чим вища пористість зразків, що досліджуються. Величина значень часу
поздовжньої релаксації першої компоненти T 1 коливається в межах від 160 мс
до 698 мс і в середньому рівна 428 мс при середньоваговому вмісті 69 %. Для
короткоживучої, або другої компоненти час релаксації T 1 коливається в межах
від 50 мс і до 80 мс при середньоваговому вмісті 25 %.
Крива часу поздовжньої релаксації для низькопористих зразків сармат-

92