Page 88 - 4264
P. 88

практично не дає сигналу вільної прецесії. Така особливість впливу стану води
            у  породі на ядерно-магнітні процеси дозволяє за допомогою ЯМК, визначати
            рухому здатну переміщуватись у пласті воду або нафту, тобто вільні флюїди.
                    Вимірювання  сигналу  вільної  прецесії  протонів  проводиться  при
            поляризації  їх  імпульсним  магнітним  полем,  що  дозволяє  проводити  ЯМК  у
            динаміці процесів, які відбуваються у пласті.
                    За час дії поляризуючого поля t п (рис. 3.2) вектор ядерного намагнічення
                                                        ∞
            j яд досягає значення, близького до j яд  (рис. 3.2 в).
                    Після  закінчення  часу  t п  струм  поляризації  знижується  до  деякої
            залишкової  величини  І зал,  а  поляризуючи  поле  -  до  залишкового  магнітного
            поля напруженості Н з.п. (рис. 3.2 б), яке існує ще протягом часу t з. Після цього
            поляризуючий струм повністю вимикають.
                    Далі вимірюють сигнал вільної прецесії, який представляє собою змінну
            напругу  частотою  близько  2000  Гц,  експоненціально  згасаючу  відповідно  до
            формули (3.4). Вимірювання сигналу вільної прецесії (рис. 3.2 г) починається тільки
            через час t 0 (рис. 3.2 д).
                    Величина t 0 є мертвим часом в ЯМК: процеси, що згасають з постійною
            величиною t, меншою ніж t 0, не можуть бути зареєстровані.
                    Для  характеристики  амплітуди  сигналу  вільної  прецесії  при  ЯМК
            використовують також індекс вільного флюїду (ІВФ), який представляє собою
            відношення  спостереженої  при  ЯМК  початкової  амплітуди  сигналу  вільної
            прецесії  у  пористому  середовищі  до  початкової  амплітуди  сигналу  вільної
            прецесії у дистильованій воді.
                    Якщо поровий простір породи заповнений нафтою, або прісною водою,
            для яких вміст ядер водню в одиниці об’єму майже однаковий, то величина ІВФ
            буде  відображати  кількість  флюїду  у  об’ємі  пор,  заповнених  рідиною,  ядра
            водню якої здатні брати участь у формуванні сигналу вільної прецесії. Загальна
            пористість  колектора  складається    з  об’єму,  зайнятого  зв’язаною  водою,  і
            об’єму,  який  займає  рідина,  здатна  переміщуватись  у  колекторі  під  дією
            перепаду  тисків.  Цей останній об’єм складає ефективну  пористість колектора
            К п.еф і чисельно рівний величині ІВФ, який визначається при ЯМК,

                                                                   ІВФ = К п.еф.                                                    (3.5)
                    Таким  чином,  результати  ядерно-магнітних  досліджень  у  свердловині  є
            найбільш  ефективними  і  інформаційними  для  розв’язання  геологічного
            завдання,  спрямовано  на  виділення  пластів-колекторів,  визначення  їх
            ефективних  товщин  та  здійснення  оцінки  характеру  насичення  порового
            простору.


                    3.2  Ядерно-магнітні  дослідження  складно  побудованих  порід-
            колекторів  на  прикладі  сарматських  відкладів  газових  родовищ  Більче-
            Волицької зони

                    Основні  труднощі,  які  виникають  під  час  дослідження  тонкошаруватих

                                                           87
   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93