Page 86 - 4264
P. 86

РОЗДІЛ 3
                              ЯДЕРНО-МАГНІТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРІД
                        СКЛАДНОПОБУДОВАНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ РОЗРІЗІВ
                                         НАФТОГАЗОВИХ РОДОВИЩ

                    3.1 Фізичні основи ядерно-магнітного каротажу

                    Ядерно-магнітний  каротаж  базується  на  фізичному  явищі  вільної
            прецесії,  яке  відбувається  на  ядерних  орбітах  атомів  після  виключення
            поляризуючого  високочастотного  електромагнітного  поля,  а  саме:  на
            вимірюванні  амплітуди  сигналу  вільної  прецесії,  що  виникає  в  ядрах  атомів
            речовин,  що  мітяться  у  магнітному  полі  Землі.  Таке  явище  лежить  в  основі
            методу ядерно-магнітного резонансу (ЯМР). Ефект ЯМР можна спостерігати на
            ядрах  атомів,  які  володіють  магнітним  (µ)  та  механічним  (p)  моментами,
            напрямленими  в  одну  сторону.  Завдяки  цьому,  магнітні  спіни    ядра  атомів
            обертаються  у  двох  площинах  подібно  до  руху  дзиги,  навколо  напрямку
            магнітного  поля  Землі  з  певною  частотою  (),  яка  називається  Ларморовою.
            Напруженість земного магнітного поля H 0 діє на магнітний момент ядра, як на
                                                                                    
            магнітну  стрілку,  тобто  орієнтує  вектор  намагніченості  M   вздовж  магнітної
            силової лінії збуджуючого поля. Наявність механічного обертального моменту
            p  приводить  до  того,  що  магнітний  спін  ядра  починає  прецесувати  навколо
            напрямку магнітного поля з Ларморовою круговою частотою , яка рівна:

                                                                       =H 0,                                                        (3.1)

            де  γ  =  µ/p  –  гіромагнітне  відношення  ядра,  μ  –  магнітний  момент;  p  –
            механічний момент.
                    Величина  сигналу  ЯМР  у  ядер  атомів  різних  мінералів,  які  утворюють
            гірські  породи,  різна.  Вона  визначається  гіромагнітним  відношенням  ядра
            атома і вмістом мінералу у гірській породі.
                    Вільна  ядерна  прецесія  піддається  вимірюванню  тільки  за  умови
            колективного  синфазного  обертання  сукупності  спінів  ядер  на  орбітах.
            Орієнтовані більш-менш в одному напрямку магнітні моменти ядра утворюють
                                                                                
            ядерне намагнічення, що характеризується вектором (M ) поперечна складова
            якого, перпендикулярна до напруженості збуджувального поля (Н 0) (рис. 3.1).
            При обертанні вектора ядерного намагнічення j яд у навколишньому середовищі
            виникає електромагнітне поле з частотою f = /2π.
                    На середовище діють постійним магнітним полем напруженості (Нп), яке
            перпендикулярне  до  напруженості  поля  Землі  (Н 0)  і  значно  (у  100  і  більше
            разів)  перевищує  його  за  величиною.  У  сумарному  полі,  яке  практично
            співпадає з Н п (Н п>>Н 0), спочатку відбувається хаотично орієнтована прецесія,
            яка  загасає  внаслідок  взаємодії  ядер  одне  з  одним  і  сусідніми  атомами  з
            характерним  часом  повздовжньої  релаксації  Т 1.  При  цьому,  незважаючи  на
            конкуруючу  дію  теплового  руху,  який  намагається  порушити  впорядковане

                                                           85
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91