Page 87 - 4264
P. 87

розміщення  ядер  атомів,  вони  набувають  деякої  орієнтації  в  напрямку
            поляризуючого поля Нп.

                                                                                  Hп


                                                                       Jяд
                                                              II
                                                    Jяд
                                                             Jяд

                                            ω0
                                                 Jяд( t)    H0


             Рисунок 3.1 – Схема прецесії вектора ядерного намагнічення j яд і напрямок
                              її повздовжньої   j       і поперечної  j       складових
                                                     яд                  яд 

                    Ядерне  намагнічення,  яке  виникає  під  дією  штучного  поляризуючого
            поля, визначається формулою:

                                                                   t
                                                                  
                                                                  j    X (   e  T 1  ) H ,                                          (3.2)
                                                              1
                                                     яд    яд           п
            де X яд – ядерна, парамагнітна по своїй природі, сприйнятливість.
                    Через час t п = (2-3)Т 1 ядерне намагнічення, практично досягає граничного
                          ∞
            значення j яд , яке рівне:

                                                                         j     X  H .                                               (3.3)
                                                          яд    яд  п
                    Після  швидкого  виключення  поляризуючого  поля,  вектор  ядерного
            намагнічення  j яд  починає  прецесувати  в  полі  Н 0,  зберігаючи  спочатку  свою
            абсолютну  величину.  Далі  ядерне  намагнічення  поступово  спадає,  внаслідок
            вказаних вище взаємодій магнітного і теплового поля, причому його спад у часі
            відбувається  за  експоненціальним  законом  з  характерним  періодом  Т 2
            поперечної релаксації:

                                                                      t п
                                                                     j  (t )   j    *e  2 T  .                                             (3.4)
                                                       яд      яд
            де  t   -  час  поляризації  збуджувального  поля;  T 2  -  час  поперечної  релаксації,
                 п
            характеризує взаємодію між магнітними спінами атомного ядра.
                    Параметри      , j   , T  , T   за  якими  можна  ідентифікувати  ядра  хімічних
                                       яд  1  2
            елементів,       визначаються         за     виміряними         величинами         наведеного

            електромагнітного поля.
                    Найбільше значення гіромагнітного відношення (γ) і найбільша величина
            ЯМР  властиві  атомам  водню.  Значення  γ  водню  в  декілька  раз  перевищує
            значення  γ  інших  елементів,  які  утворюють  гірські  породи.  Тому,  вивчаючи
            явище  магнітного  резонансу,  в  розрізі  свердловин  можна  виявити  скупчення
            ядер водню, які входять у склад води, нафти і газу.
                    Особливість  ЯМР  полягає  в  тому,  що  зв’язана  і  адсорбована  вода
                                                           86
   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92