Page 84 - 4264

Такий висновок узгоджується з результатами робіт деяких дослідників
[24, 25, 26, 27, 28, 29]. Для врахування впливу всієї сукупності свердловинних
умов вимірювання на покази БНК у конкретній свердловині, де проводять
дослідження, достатньо мати значення пористості хоча би для одного пласта,
який досліджують. Бажано було б мати пористість, визначену за допомогою
двох і більше геофізичних методів з використанням результатів дослідження
кернового матеріалу. У зв’язку з тим, що опорних пластів в умовах
складнопобудованих тонкопрошаркових геологічних розрізів, як правило,
немає, а виніс керну незначний, то найбільш сприятливим способом визначення
граничних значень пористості є інші геофізичні методи, зокрема акустичні та
електричні. Визначивши значення пористості в одному або декількох пластах
досліджуваного розрізу і вирахувавши Aн за даними БНК, наносимо ці
значення на графік залежності Aн = f(Kп), яка встановлена для даного типу
приладу. Через одержану точку проводимо лінію, паралельну до кривих залежності
Aн = f(Kп), побудовану за результатами досліджень інших свердловин. Таким
чином, одержуємо залежність Aн = f(Kп) для порід геологічного розрізу в
свердловині, яка досліджується, з визначеними свердловинними умовами
вимірювання. Залежність Ан = f(Kп) (рис. 2.17 в) для приладу БНК-73 має більш
криволінійний характер у порівнянні з аналогічними залежностями,
встановленими для приладу БНК-90 (рис. 2.17 а). Вигляд одержаних

залежностей узгоджується із залежністю А = f(Kп) для аналогічної апаратури,
наведеній у методичній рекомендації інтерпретації результатів БНК та праць
ряду вчених, які досліджували нейтронні властивості порід та середовища [39.
Враховуючи результати свердловинних досліджень тонкопрошаркових розрізів,
доцільніше проводити нейтронний каротаж приладом БНК-90 (зонди 0,3 і 0,5
м), оскільки при дослідженні приладом БНК-73 (зонди 0,41 і 0,61 м) швидкість
рахування в детекторах зондів недостатньо висока, що призводить до значних
похибок при зіставленні функціональних залежностей I нт = f(A) і Aн = f(K п), а як
наслідок, знижується точність визначення пористості порід-колекторів.
Розроблена методика визначення коефіцієнта пористості гірських порід із
врахуванням свердловинних умов вимірювання має такі переваги:
 підвищує геологічну ефективність результатів багатозондового

нейтронного каротажу;
 підвищує точність визначення коефіцієнту відкритої пористості через
врахування впливу конкретних дифузійних і уповільнюючих властивостей
середовища на покази зондів БНК різних розмірів і зведення їх до однієї
відносної величини A;
 скорочує час обробки матеріалів БНК завдяки тому, що достатньо мати
інформацію про пористість в окремому пласті досліджуваного розрізу за
даними інших геофізичних методів, щоб побудувати криві залежності A = f(Kп), яка
використовується для оперативного визначення коефіцієнта пористості.

83