Page 81 - 4264

ж) вплив дифузійних властивостей рівний, вплив уповільнювальних
властивостей неоднаковий (рис. 2.15 ж):
DC1 = DC2; Dw1 > Dw2;
з) вплив дифузійних властивостей рівний, вплив уповільнювальних
властивостей не однаковий (рис. 2.15 з):
DC1 = DC2; Dw1 < Dw2.
Наведені матеріали одержано при використанні результатів вимірювання
в свердловинах приладом БНК-90 з довжиною зондів 0,3 м і 0,5 м із
застосуванням в зондах однотипних детекторів СНМ-56. Подібні дослідження
проведено також із використанням результатів вимірювання в свердловинах
приладом БНК-73 із довжиною зондів 0,41 і 0,61 м і детекторами СНМ-56 (рис.
2.15).
Порівнюючи результати досліджень свердловин різними парами зондів,
можна зробити висновок, що, як і очікувалось, чутливість зонда до зміни
пористості збільшується при вимірюванні в свердловинах зондами розмір яких
0,3 м і 0,5 м (апаратура БНК-90).
Однак, на цю пару зондів більш відчутно впливає також зміна
свердловинних умов вимірювань внаслідок відносно малої віддалі детектора до
джерела нейтронів на малому зонді. Незважаючи на останній недолік,
дослідження зондами розмірами 0,3 і 0,5 м дають кращі результати, ніж
аналогічні, заміряні зондами розмірами 0,41 і 0,61 м, оскільки детектори, які
використовують при цьому, і потужність джерела нейтронів недостатньо
ефективні для проведення досліджень зондами великої довжини. Як видно із
рис. 2.16, форми кривих для зондів малого і великого розміру суттєво
відрізняються, що засвідчує зниження інформативності результатів нейтронних
методів при використанні зондів великих розмірів. Отже, в результаті такого
характеру залежності A н = f(I нт), точність визначення пористості за даними БНК
на парі зондів розмірами 0,41 і 0,61 м знижується.
Підсумовуючи наведені вище результати експерементальних
свердловинних досліджень порід-колекторів складної будови у геологічних
розрізах методом БНК, можна констатувати, що використання встановлених
петрофізичних залежностей A = f(I нт) типу “геофізика-геофізика” для
оцінювання і визначення коефіцієнта пористості гірських порід підвищує
точність і оперативність інтерпретації результатів нейтронних методів. Для
ефективної реалізації встановлених залежностей необхідно знати граничні
зміни діапазону пористості в породах, які можна одержати в результаті
досліджень порід у порівняльних свердловинах, де опорні пласти охоплені
керновим матеріалом. Здійснюється це таким чином. Криві залежності I нт = f(A)
перебудовуються в криві залежності I нт = f(L) з використанням рівнянь (2.53) і
(2.54). У результаті зроблених побудов залежностей I нт = f(L) для ряду
свердловин одержуємо серію кривих, ідентичних залежностям:

I  f  Klg  оскільки L  f  Klg . (2.57)
н. т. п п
Граничні значення діапазону зміни пористості за кривими I нт = f(lgK п) для

80