Page 54 - 4264
P. 54

ІННК, беруть в інтервалі 300-2000 мкс. Цей відрізок часу практично охоплює
            весь  період  життя  нейтронів  у  породах,  які  виповнюють  геологічні  розрізи
            нафтових і газових родовищ. Мінімальний t з вибирається   з умови t з >t поч , де t поч
            – час, починаючи з якого густини потоків теплових нейтронів і гамма-квантів
            затухають  за  експоненціальним  законом  е              -t/   залежно  від  поглинальних
            властивостей  породи  і  присвердловинної  частини  пласта.  До  кінця  часу  t
            залишкова кількість нейтронів складає:

                                                               n t = n tпочexp(-t/).                                              (2.21)
                    Відразу      після     випромінювання          імпульсу       нейтронів,      кількість
            сповільнених нейтронів спостерігається невелика, однак у точці, яка віддалена
            на відстань R від джерела, вона зростає з часом. Далі все більше на розподіл
            теплових нейтронів впливають поглинаючі властивості середовища. Найбільш
            інформативний  критерій  –  це  спад  у  часі  потоку  теплових  нейтронів.  Темп
            цього  спаду  безпосередньо  пов’язаний  з  нейтронною  характеристикою  даної

            гірської породи – середнім часом життя теплових нейтронів (). Якщо детектор
            вмикається  для  реєстрації  нейтронів  через  час  t 1,  t 2  і  т.д.  після  закінчення
            імпульсу  (змінний  час  затримки),  то  за  кількістю  імпульсів,  отриманих
            протягом  інтервалу  Dt  (“часові  вікна”),  можна  кількісно  оцінити  степінь
            затухання  нейтронної  густини,  а  отже,  визначити    величину    часу  життя
            теплових нейтронів ().
                    В однорідному пласті з пористістю k п відношення показів ІННК навпроти
            нафтоносної  (n н)   і  водоносної  (n в)   частин  пласта,  згідно  з  формулою  (2.21)
            визначається виразом:

                                                        n н/n в = exp[-(1/ н-1/ в)t з].                                        (2.22)

                    Якщо  припустити,  що  t з   ,  то  при   в  <   н  (що  має  місце  у
            мінералізованих  пластових  водах)  відношення  (n н/n в  буде  прямувати  до   ).
            Насправді  час  затримки  t з  обмежений  технічними  умовами  і  не  перевищує
            1800 мкс. На практиці при t з = 1000 мкс величина n н/n в  перевищує 10 одиниць і
            може  досягнути  50  і  більше  одиниць.  Визначення  часу  життя  теплових
            нейтронів  ()  у  свердловині  виконують  при  різних  часових  затримках  t з  від
            600  мкс  до  1200  мкс  за  точковими  способом.  Отримані  дані  використовують
            для  побудови  залежності  n t  =  f(t з)  в  напівлогарифмічному  масштабі.  При
            вказаних  вище  затримках  залежність  виходить  лінійною  і  час    визначається
            кутом нахилу прямих (рис. 2.4):

                                                    = (t зmin -  t зmax)/(lnI ntmin - lnI ntmax),                                (2.23)

            де  t зmin,  t зmax  -  затримки,  які  відповідають  швидкостям  рахування,  I ntmin,  I ntmax.
            Часи затримки t зmin і t зmax вибирають з таким розрахунком, щоб основна частина
            захоплень  нейтронів  припадала  на  породу,  а  ранній  вплив  свердловини  був
            виключений.
                    Величину  часового  вікна  Dt,  як  і  тривалість  інтервалу  випромінювання
            нейтронів  джерелом  при  дослідженням  методом  ІННК,  вибирають  якомога

                                                           54
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59