Page 28 - 4264
P. 28

цифровими.           Детектори          бувають         газорозрядні,          сцинтиляційні,
            напівпровідникові.
                    Газорозрядні індикатори випромінювання характеризуються величиною
            електричного  заряду  (струму),  що  утворюється  в  газі  завдяки  іонізації
            середовища  зарядженою  елементарною  частинкою.  Незарядженні  частинки
            реєструються  завдяки  вторинним  зарядженим  частинкам,  які  утворюються  в
            процесі  реакцій  і  поглинання  γ-квантів  з  утворенням  електронів,  а  також
            поглинання нейтронів з утворенням позитронів (n,α) i (n,p).
                    Технологічно  газорозрядні  індикатори  виконані  у  вигляді  наповнених
            газом  балонів  з  двома  електродами.  Одним  електродом  є  металічний  балон
            індикатора.  Для  збирання  електронів  та  іонів  із  газу  на  електроди  між  ними
            подається  електрична  напруга.  У  випадку,  коли  іонізуючих  випромінювань
            немає,  газ  є  ізолятором  і  не  проводить  електричний  струм.  При  проходженні
            елементарної  частинки  відбувається  іонізація  газу  з  утворенням  заряджених
            частинок і газ стає провідником.
                    Режим роботи газорозрядного індикатора залежить від напруги і віддалі
            між електродами, а також від їх форми. За малих напруг (U) швидкість іонів та
            електронів  мала.  У  цьому  випадку  значна  кількість  іонів  та  електронів
            сполучається  у  нейтральні  молекули  не  потрапляючи  на  електроди.  Із
            збільшенням  напруги  швидкість  іонів  росте,  втрати,  які  відбуваються  при
            малих  енергіях,  зменшуються  і  за  певної  величини  прикладеної  напруги
            практично  всі  іони  досягають  електродів.  Іонізаційний  струм  у  цій  області
            практично не залежить від напруги і називається струмом насичення.
                    Індикатори,      які    працюють        в    області     насичення,       називаються
            іонізаційними  камерами.  Зростання  сили  струму    залежно  від  збільшення
            напруги  між  електродами  в  області  пропорційності,  яка  пов’язана  із
            напруженістю  електричного  поля  до  таких  величин,  за  яких  електрони  між
            двома співударами  із молекулами газу  встигають набрати енергію , достатню
            для їхньої  іонізації. У цьому  випадку  відбувається вторинна  іонізація, за якої
            вторинні  електрони  разом  із  первинними  іонізують  другі  молекули,  що
            обумовлює  лавиноутворювальний  процес.  Газовий  детектор,  який  працює  в
            області пропорційності, називають пропорційним лічильником.
                    За  межами  пропорційності  між  імпульсом  струму  і  первинним  зарядом
            (енергія  елементарної  частинки)  відбувається  процес,  який  характеризується
            тим, що збільшення первинного заряду призводить до зменшення коефіцієнта
            газового  підсилення  (К),  при  цьому  утворюється  область,  в  якій  струм  не
            залежить  від  інтенсивності  первинної  іонізації.  У  цій  області  виникнення
            потужного  газового  розряду  відбувається  навіть  при  утворенні  однієї  іонної
            пари. Область детектора, в якій імпульс струму на виході детектора залежить
            тільки від напруги і не залежить від первинного заряду, а також зареєстрованої
            ядерної енергії, елементарної частинки, називається областю Гейгера-Мюллера.
            Газові  детектори,  які  працюють  в  такому  режимі,    називають  детекторами
            Гейгера-Мюллера.
                    Лічильники Гейгера-Мюллера володіють великим значенням коефіцієнта

                                                           28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33