Page 24 - 4264

де К – лінійний коефіцієнт утворення пар; К п – ефективне січення утворення
пар.

е 0,51 Мев

-0,51
е Мев
Ймовірність ефекту утворення пар σ п залежить від заряду ядра:

  z 2 ,
п
z 2 (1.25)
  * .
M
В області малих енергій гамма-квантів домінує фотоефект, в області
середніх енергій – комптонівське розсіювання і на рівні високих енергій –
утворення електрон-позитронних пар.
В умовах колімації потоку гамма-квантів, що падають на породу, або
середовище, їх ослаблення на шляху пробігу l підпорядковується
експоненціальному закону:

I  I e   0 l , (1.26)
0
де І і І о – інтенсивності гамма-випромінювання зареєстровані за наявності
поглинального шару та без нього;  о – повний лінійний коефіцієнт ослаблення
гамма-квантів у речовині.
У таких умовах реєструють тільки ті гамма-кванти, які під час
проходження через поглинаючий шар не взаємодіяли з речовиною [9].

1.7 Джерела та детектори радіоактивного випромінювання

Джерела радіоактивності поділяються на природні та штучні. Природні
джерела радіоактивності пов'язують із наявністю у теригенному геологічному
розрізі радіоактивних елементів урану, торію та радію, а також продуктів
їхнього розпаду. Найбільший інтерес представляють: радій у рівновазі із
продуктами розпаду, а також ізотопи важких елементів 238 U ; 235 U ; 232 Th, які в
92 92 90
результаті α- і β-розпадів утворюють радіоактивні ряди із сімействами до 15-18
ізотопів. Такі радіоактивні елементи як 40 K та 87 Rb характеризуються
19 37
одноразовим розпадом і рядів не утворюють.
У процесі розпаду радіоактивних елементів уранового, актиноуранового і
торієвого рядів виникає стан радіоактивної рівноваги, коли кількість елементів,
які розпалися за одиницю часу для кожного ізотопа є рівна. Кількість будь-
'
якого елементу, який перебуває у рівновазі  при відомій кількості
n
материнського ізотопу N 1 розраховують за формулою:
  
N |  1 1 n , (1.27)
n
 
n 1
24