Page 24 - 4264
P. 24

де К – лінійний коефіцієнт  утворення  пар; К п – ефективне січення  утворення
            пар.

                                                                      е  0,51  Мев





                                                                        -0,51
                                                                      е      Мев
                    Ймовірність ефекту утворення пар σ п  залежить від заряду ядра:

                                                      z  2  ,
                                                    п
                                                                     z 2                                                           (1.25)
                                                        * .
                                                       M
                    В  області  малих  енергій  гамма-квантів  домінує  фотоефект,  в  області
            середніх  енергій  –  комптонівське  розсіювання  і  на  рівні  високих  енергій  –
            утворення електрон-позитронних пар.
                    В  умовах  колімації  потоку  гамма-квантів,  що  падають  на  породу,  або
            середовище,  їх  ослаблення  на  шляху  пробігу  l  підпорядковується
            експоненціальному закону:

                                                                    I   I  e   0 l  ,                                                         (1.26)
                                                        0
            де  І  і  І о  –  інтенсивності  гамма-випромінювання  зареєстровані  за  наявності
            поглинального шару та без нього;  о – повний лінійний коефіцієнт ослаблення
            гамма-квантів у речовині.
                    У  таких  умовах  реєструють  тільки  ті  гамма-кванти,  які  під  час
            проходження через поглинаючий шар не взаємодіяли з речовиною [9].


                    1.7 Джерела та детектори радіоактивного випромінювання

                    Джерела радіоактивності поділяються на природні та штучні. Природні
            джерела радіоактивності пов'язують із наявністю у теригенному геологічному
            розрізі  радіоактивних  елементів  урану,  торію  та  радію,  а  також  продуктів
            їхнього  розпаду.  Найбільший  інтерес  представляють:  радій  у  рівновазі  із
            продуктами розпаду, а також  ізотопи  важких елементів                 238 U ;   235 U ;   232 Th, які в
                                                                                   92     92     90
            результаті α- і β-розпадів утворюють радіоактивні ряди із сімействами до 15-18
            ізотопів.  Такі  радіоактивні  елементи  як             40 K   та   87 Rb   характеризуються
                                                                    19          37
            одноразовим розпадом і рядів не утворюють.
                    У процесі розпаду радіоактивних елементів уранового, актиноуранового і
            торієвого рядів виникає стан радіоактивної рівноваги, коли кількість елементів,
            які  розпалися  за  одиницю  часу  для  кожного  ізотопа  є  рівна.  Кількість  будь-
                                                                             '
            якого  елементу,  який  перебуває  у  рівновазі     при  відомій  кількості
                                                                             n
            материнського ізотопу N 1 розраховують за формулою:
                                                           
                                                                   N  |    1  1  n  ,                                                    (1.27)
                                                    n
                                                           
                                                           n  1
                                                           24
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29