Page 33 - 4264

3) Пісковики середньозернисті з кальцитовим цементом, у якому
присутні одиночні зерна глауконіту:
-4 -4 40
U(Ra) = 1,210 %, Th = 2,110 %, K = 0,5 %, ІВФ = 10 %, Т = 80-205 мс.
4) Пісковики дрібнозернисті з хлорито-глинистим, хлорито-кальцитовим,
кальцито-глинистим і кальцитовим цементом у якому присутні одиночні зерна
глауконіту:
-4 -4 40
U(Ra) = 1,110 %, Th = 2,610 %, K = 3,06 %, ІВФ = 4 %, Т = 50-140 мс.
5) Пісковики алевритисті з глинисто-кальцитовим цементом:
-4
40
-4
U(Ra) = 1,410 %, Th = 2,610 %, K = 1,1 %, ІВФ = 6 %, Т = 60-200 мс.
В розрізі міоценових відкладів відмічено:
– алевроліти гравійно-піщанисті з глинисто-кальцитовим і хлорито-
глинистим кварцовим цементом. Розподіл радіоактивних ізотопів та ядерно-
фізичних параметрів у таких літотипах такий:
-4
40
-4
U(Ra) = 210 %, Th = 2,410 %, K = 0,7 %, ІВФ = 7,2 %, Т = 111-220 мс;
– аргіліти вапнисті:
-4 -4 40
U(Ra) = 1,710 %, Th = 2,1*10 %, K = 0,8 %, ІВФ = 12 %, Т = 150-182 мс.
Таким чином, різноманітність літотипів з притаманними їм
петрофізичними та ядерно-фізичними параметрами і характеристиками, у
розрізі міоценових відкладів обумовлює необхідність формування оптима-
льного, більш інформативного комплексу методів ГДС, зміни методико-
технологічних прийомів як буріння свердловин, так і їх досліджень.

1.9.1 Особливості взаємозв’язків петрофізичних параметрів,

отриманих у результаті лабораторних та свердловинних досліджень
сарматських, баденських та гельветських відкладів

Міоценові відклади газових родовищ Карпатської нафтогазоносної
провінції характеризуються також значними фаціальними, літологічними,
петрофізичними змінами не тільки за розрізом свердловин, але й за площею їх
залягання. Особливо значні літологічні та петрофізичні відмінності характерні
для порід газових родовищ, де добре розвинуті високопористі, середньопористі
і низькопористі колектори.
Для вивчення особливостей геологічної будови порід-колекторів
міоценових відкладів необхідно, використовувати комплексний підхід, в основі
якого лежить метод ртутної порометрії. Дані, отримані у результаті ртутної
порометрії зразків керну, відібраного із пошукових свердловин Летнянського,
Вижомлянського, Гайського, Вишнянського газових родовищ показали, що
конкретні літотипи мають властиву тільки їм структуру порового простору
(додаток В). У цих породах радіус звужень порових каналів змінюється від 0,1
мкм до 6,64 мкм [7]. Така структурна будова породи колектора обумовлює і
-15 2
величину коефіцієнта проникності 82410 м , при значній величині літолого-
структурного коефіцієнта (0,505), який відображає співвідношення просвітності

звужень і розширень порових каналів. За класифікацією А. А. Ханіна, такий
33