Page 22 - 4264

Наявність максимумів у січенні фотоефекту при енергії кванту, яка рівна
енергіям рівнів атомів, призводить до появи локальних мінімумів у спектрі,
найбільше помітних у випадку наявності важких елементів, наприклад Pb.
Лінійний коефіцієнт фотоелектричного поглинання визначається числом
(n) атомів в одиниці об’єму речовини:
 N

1
 n  0 см , (1.20)
ф ф
A
3
23
де  – густина речовини в г / см ; N o – число Авогадро, рівне 6,02310 ; А –
атомна вага речовини.
Комптонівський ефект характеризується тим, що гамма-квант взаємодіє з
електронами атома на енергетичних рівнях К, L, M і т.д. У результаті цієї
взаємодії електронам передається частина енергії гамма–кванта, а напрямок
змінюється щодо початкового. Вибитий з орбіти атома електрон поширюється
під кутом  до початкового напрямку.

Ιγγ, ум.од.

20 SOi 2
10
Fe
5

2

1
Pb
0,5

0,2

0,1
0 0,2 0,4 Eγ, ΜeΒ

Рисунок 1.1 – Апаратурний спектр гамма-випромінювання в різних
2
середовищах на відстані  з густиною потоку  = 60 г / см від джерела.
137
Cs(Е 0 = 0,66 МеВ) (за Арцибашевим) детектор – NaI (Th)

Класичний радіус електрона С рівний r = 2,810 -13 см. Лінійний коефіцієнт
комптонівського розсіювання  визначається кількістю електронів в одиниці
речовини:

22