Page 39 - 4262

Земна радіація викликається радіоактивністю земної
кори, природних вод і атмосфери. Більш радіоактивними є
вивержені кислі породи (граніти, гнейси містять в
мікрограмах на грам породи: ( 3 10  6 Ra 9, U 20, Th ), далі –

осадові ( 1  4 . 10  6 Ra .4, 2 U 12, Th ) і менш радіоактивні –
базальтові та передотитові породи ( 0  7 . 10  6 Ra .2, 1 U 5, Th ).
В окремих локальних районах земної поверхні
спостерігаються породи з більш підвищеною радіоактивною
концентрацією.
Усі природні води джерел, річок, озер і морів містять
розчинені солі радію і торію та переважно радіоактивні
еманації (родон, торон) і продукти їх розпаду. Радіоактивність
природних вод, за винятком деяких джерел, мала, особливо
 9
мала радіоактивність морської води (4  14  10 Ra ,
 5 3
3  10 мкKюрі дм Rn ).
Безпосередня іонізація атмосфери радіоактивними
породами земної кори спостерігається головним чином біля
земної поверхні і стає незначною навіть на малих висотах (у
повітрі спостерігаються пробіги довжиною в декілька
сантиметрів для  частинок, у декілька метрів – для 
частинок, у декілька сотень метрів – для земного  -
1
випромінювання).
Але оскільки усі радіоактивні породи земної кори
безперервно еманують і поверхневий шар земної кори дихає,
то в атмосферу надходять радіоактивні еманації та їх
продукти розпаду. Завдяки повітряній конвекції нижні шари
3
атмосфери стають власне радіоактивними (10  7 мкKюрі дм ).
Для земної іонізації атмосфери основне значення мають
радіоактивні еманації та їх продукти розпаду. Радіоактивна
хвильова і корпускулярна радіація грунту й атмосферного
повітря обмежуються нижніми шарами тропосфери та помітно
спостерігаються в основному над сушею. Її іонізаційний ефект
швидко спадає з висотою.

1
Земля випускає в світовий простір  -промені, але інтенсивність їх
занадто мала у порівнянні з космічною радіацією.

39