Page 31 - 4262

У градієнтних середовищах питомий опір навхрест
простяганню змінюється за визначеним законом (наприклад,
лінійному чи експоненціальному), тобто градієнт зміни  не
рівний нулю. Подібна закономірність спостерігається в тому
випадку, коли опір прошарків зростає або спадає вздовж
заданого напрямку.
У практиці електророзвідки вимірювання часто
виконують у шаруватих неоднорідних середовищах, питомий
опір яких змінюється стрибкоподібно на поверхнях розрізу.
Такі середовища іноді називають макроанізотропними. Вони
можуть складатися з ряду однорідних ізотропних чи
анізотропних шарів кінцевої потужності та різного
літологічного складу, наприклад, перешарування піщано-
глинистих і карбонатних порід із гіпсами й ангідритами і т. п.
При відносно великих обсягах шаруватої товщі її властивості
описують за допомогою узагальнених сумарних
характеристик: потужності H , поздовжньої провідності S ;
поперечного опору T , а також середніх повздовжнього  та
t
поперечного  питомих опорів. Фізичний зміст цих
n
характеристик розглянемо на прикладі горизонтально-
шаруватого середовища, що складається з N пластів
обмеженої потужності h 1 h , 2 ,...., h з питомим опором
N
 1 , 2 , ..., , поляризуємістю  1 , 2 , ..., .
N
N
Виділимо подумки вертикальний стовпчик із
N
h . Очевидно,
квадратним перерізом 11 м і висотою H   i
 i 1
він буде складатися з N елементів потужністю h з питомим
i
опором  (рис. 1.4). Нехай струм I тече паралельно
i
нашаруванню. Згідно з законом Ома, поздовжній опір

кожного елемента R i   1  h 1   i h , а загальна
i
i
i
провідність виділеного стовпчика порід дорівнює сумі
провідностей його елементів:
1 1 1 N h
S    ...    i . (1.10)
R 1  R 2  R   i 1  i
N

31