Page 28 - 4262

Поляризований стан двофазного-середовища,

збудженого зовнішнім полем E ,  характеризується
електричним моментом одиниці об’єму P ВП , що називається
вектором інтенсивності викликаної поляризації. Він рівний

похідній середнього дипольного моменту p ВП кожної
частини речовини на число n поляризуємих часток в одиниці
об’єму двофазного середовища. В ізотропному середовищі


вектор P ВП чисельно рівний напруженості поля E ВП  0 в
момент виключення поляризованого струму та пропорційний

напруженості зовнішнього поля E : 


P ВП  E ВП   0 ВП Е ,
де  ВП - поляризаційна сприйнятливість ДФ-середовища.
Вона має від’ємний знак.
Напруженість поля викликаної поляризації для будь-
якого моменту часу представляє собою результуючий вектор




E  Е  Р   1  Е  Е , (1.7)
ВП ВП ВП
де - поляризованість.
Поляризованість  характеризує відносну
інтенсивність вторинного поля ВП в одиниці об’єму
речовини. Вона є безрозмірною величиною та визначається
відношенням вторинного поля E ВП до сумарного поля Е. У
загальному випадку для будь-якого моменту часу це
співвідношення має вигляд
  t  Е ВП   Еt 0  Е ВП  0 , (1.8)
де Е - напруженість первинного поля, яка виникає в момент
0
включення струму; Е ВП  0 - напруженість поля ВП в кінці
струму зарядки (t=0); E ВП  t - напруженість поля ВП в
момент вимірювання t після виключення струму.

Вторинне поле E протидіє сумарному зовнішньому
 ВП
полю Е , у результаті чого створюється ефект збільшення
питомого електричого опору при вимірюванні на постійному
чи низькочастотному змінному струмі. Кількісно цей ефект
можна оцінити на основі формального розгляду закону Ома:
 1   1  1 
j  E  E ВП   1  E  E , (1.9)
 0  0 

28