Page 30 - 4262

1.2.5 Електричні властивості шаруватих середовищ

Більшість осадових утворень можна представити у
вигляді моделі шаруватого середовища з прошарками, що
чергуються, які мають високий і низький опір. Стосовно
електричного струму таке середовище є анізотропним,
оскільки його ефективний опір залежить від напрямку
проходження струму. Очевидно, найменший опір буде вздовж
простягання, а найбільший – навхрест простягання. Крім того,
він може змінюватися вздовж вибраного напрямку або
лінійно, або нелінійно, або стрибками, наприклад, на границях
шарів. Залежно від характеру мінливості електричних
властивостей розрізняють декілька типових моделей
шаруватих середовищ: однорідно-анізотропні, градієнтні,
анізотропно-неоднорідні і градієнтно неоднорідні.
В однорідно-анізотропному або мікроанізотропному
середовищі електричні властивості залежать тільки від
напрямку. Причому вздовж будь-якого напрямку градієнт
зміни властивостей рівний нулю. В подібних середовищах
електричний струм розходиться від джерела по радіальних
прямих. Лінії струму ніколи не заломлюються та не
викривляються. Прикладом можуть служити тонкошаруваті
породи: глинисті, графітові та вугільні сланці, тріщинуваті
вапняки та шаруваті пісчаники. Їх поперечний питомий опір
 зазвичай в 2 – 8 раз перевищує повздовжній  . Середнє
n
t
геометричне цих величин  m   n  . Анізотропні
t
властивості шаруватої товщі оцінюють за допомогою
коефіцієнта анізотропії    n  . Його числові значення
t
для деяких типів гірських порід наведені нижче.

Графітові і вугільні сланці................................. 2,0 – 3,0
Антрацити і кам’яне вугілля.............................. 1,5 – 2,5
Глинисті сланці................................................... 1,2 – 2,2
Тріщинуваті гірські породи................................ 1,1 – 2,0
Піщаники шаруваті............................................. 1,1 – 1,6
Вапняки................................................................ 1,0 – 1,3
Глини з прошарками пісків................................ 1,1 – 1,15

30