Page 221 - 4262

10 ГЕОЕЛЕКТРИЧНА БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ ТА
ВЕРХНЬОЇ МАНТІЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Глибинні магнітотелуричні та магнітоваріаційні
зондування території України почалися в 60-ті роки
двадцятого століття в Карпатах, Дніпрово-Донецької западині
(ДДЗ), а також у Криму вздовж основних профілів глибинного
сейсмічного зондування земної кори. У той час були
проведені синхронні дослідження природного
електромагнітного поля Землі в області великих періодів
варіацій.
Надалі територія України вивчалася методами
глибинних магнітотелуричних зондувань (ГМТЗ) і МТЗ як
Інститутом геофізики НАНУ, так і Міністерством геології
України.
З того часу були отримані геоелектричні матеріали
більш ніж в 2500 пунктах, що покрили достатньо щільною
сітткою всю територію України та Молдови. У 80-90 – роках
ХХ сторіччя Академія Наук України проводила
цілеспрямовані дослідження магнітотелуричного поля Землі в
широкому інтервалі періодів для виявлення областей відносно
високої електропровідності в рамках комплексного вивчення
як активізованих, так і пасивних у геологічному сенсі
областей.
Області, де відсутні різкі горизонтальні геоелектричні
неоднорідності, характеризуються конформними кривими
МТЗ та невеликими магнітоваріаційними аномальними
полями, які не перевищують 10 - 15 %. Одномірна
інтерпретація усередненої кривої питомого опору території
УЩ дозволяє зробити несподіваний висновок про низьки
значення питомого опору (біля 1000 Ом·м) відносно
нормального геоелектричного розрізу Східноєвропейської
платформи (СЄП) та відсутністю горизонтів з підвищеною
електропровідністю (з S більш ніж 1000 См) у верхніх
частинах мантії до глибин 200 км.
Але аналіз декілька сотень даних МТЗ, ГМТЗ та МВП
показує, що в земній корі УЩ в наявності велика кількостість
об´єктів підвищеної електропровідності та що параметри цих
структур значно змінюються і створюють складну картину
електромагнітного поля внутрішнього походження.

221