Page 224 - 4262

розтину, а інтерпретація тільки за компонентами позірного
електричного опору часто виявляється недостатньою. До
особливостей бімодального підходу відноситься те, що Е-
поляризація володіє більшою чутливістю стосовно провідних
зон у земній корі та верхній мантії, але Н-поляризація
дозволяє краще оцінити їх протяжність.
У попередніх роботах було оцінено параметри
Кіровоградської аномалії електропровідності в рамках
двовимірного підходу як за допомогою аналітичного (модель
електропровідного циліндру), так и числового моделювання.
Але з розвитком теоретичних розробок та програмного
забезпечення вже представлена квазітривимірна (квазі-3D)
плівкова модель із використанням аналізу індукційних
параметрів МВП. Це дозволило отримати складний розподіл
провідників у земній корі та конфігурацію аномалії на
території України.
Модель Кіровоградської аномалії електропровідності
для періоду 150 с являє собою неоднорідну S-плівку, глибина
залягання якої змінюється від 20 км - в центральній до 10 км -
в північній та південній частинах.
Значення сумарної поздовжньої провідності змінюється
на південно-західному схилі Воронезького масиву від 1000 до
5000 См, на кордоні ДДЗ та північно-східного схилу УЩ від
500 до 2000 См, в центральній частині УЩ від 500 до 5000
См. У районі провідність Білоцерковсько-Одеської шовної
зони від 500 до 3000 См.
Аномальний об´єкт моделі для періоду 2000 с залягає
на глибині 25 км та має провідність на півночі від 100 до
10000 См, а на півдні від 100 до 20000 См.
Спостерігається суттєва різниця обох моделей
електропровідності. Якщо на періоді 150 с аномалія
розпадається на ряд фрагментів, що відрізняються як за
глибиною, так і за провідністю, то на періоді 2000 с
Кіровоградська аномалія видається у вигляді єдиного об’єкту,
що витягнутий субмеридіонально.
Можна припустити, що на коротких періодах індукція
виникає в зовнішніх частинах неоднорідного провідного
об’єкту. При збільшенні періоду варіацій електромагнітне
поле проникає в більш глибокі горизонти провідника.

224