Page 200 - 4262

 
де A   r ,   C m / x , а B   r ,   C m / y градієнтні тіппери, у
яких функція відгуку C   /i . Звідси проявляється
m m 0
фізичний сенс індукційних стрілок (векторів) Візе-Паркінсона
– це градієнти реальної та уявної частин функції відгуку,
тобто напрямки максимальної зміни електричних
властивостей середовища. У випадку аномалій високої
електропровідності це напрямки максимальної густини
аномальних струмів у внутрішній частині витягнутої
провідної структури.
Тобто для плоского фронту первинного
електромагнітного поля низької частоти в моделі, яка
складається з горизонтально-шаруватого простору
(„нормальний розріз”) та області з аномально високою
електропровідністю, виникає вертикальна складова в
магнітному полі, яка залежить тільки від періоду геомагнітних
варіацій, імпедансу „нормального розрізу” та геометричних
параметрів аномалії і співвідношення аномальної та
нормальної електропровідності.
Фізичне явище індукції вторинного поля просто
побачити для двовимірного циліндра.
У циліндричних координатах для випадку, коли радіус
циліндру а набагато менший за довжину хвилі у зовнішньому
середовищі, аномальне магнітне поле
a 2 n a 2 a n a 2
a
n
H  H  V  H T cos , H  H T sin , (9.8)
 a 2 r 2
2r r r
де функції V та Т характеризують електричний та
магнітний тип вторинного поля.
Електричний тип в області великих періодів можна
проінтерпретувати, як поле аномального лінійного струму, що
тече вздовж циліндра і є наслідком концентрації та
перерозподілу густини аномальних струмів поміж зовнішнім
та аномальним середовищами. Функція V залежить від
частоти струмів та співвідношення електропровідності
нормального й аномального середовища, являє собою криву,
що зростає збільшенням періоду геомагнітних варіацій до
одиниці:

200