Page 205 - 4262

провідника в Південних Альпах можливо викликана
електропровідністю флюїду, що виник у процесі
метаморфізму порід у глибині кори. Зв’язність флюїду і,
відповідно, висока електропровідність були сформовані
зсувними деформаціями. Ця аномалія, яка має вертикальну
компоненту на глибині 10 км, виникла через те, що флюїд
підіймався до поверхні через зону хрумко-пластичного
переходу та призвів до гідророзриву. Глибинна
електропровідність співпадає з сучасними утвореннями
золотої мінералізації. Велика електропровідність може
викликатися і графітом, що відкладається з флюїду.
Тихоокеанська літосферна плита всувається з південного
сходу в Австралійську плиту та створює в нижній корі корні й
адвекцію холодного матеріалу на великі глибини. Ці корні й
являються тим пунктом, де виготовляється флюїд унаслідок
прямого метаморфізму при цьому збільшуються
електропровідність та ступені розломів і радіоактивний
розігрів.
Область низького опору може мати глибинне
походження та підкреслювати шляхи золотовміщуючих
флюїдів у вигляді жил. Необхідно пам΄ятати, що золото
зазвичай супроводжується сіркою, а сіркова хімія грає значну
роль у створенні аномалій високої електропровідності.
Розглянемо ще один суттєвий приклад аномалії високої
електропровідності в Північно-Американських Центральних
Рівнинах (рис. 9.3). Ця геоелектрична структура, що викликає
аномальну поведінку бухтоподібних геомагнітних варіацій,
простягається зі сходу від бухти Хадсона вже на територію
Сполучених Штатів Америки. Вона простежена в довжину
більш ніж на 2000 км та може бути і довшою. Глибина
залягання покрівлі аномального тіла складає 10 км. Її природа
не визначена. Одна з гіпотез свідчить, що це можуть бути
графітові сланці.
Аномалія простягається від південно-східної частини
штата Ваоймінг у північному напрямку до непокритого
Канадського щита вздовж регіонального розлому до басейну
Гудзонової затоки, де вона знайдена в районі на схід від озера
Невільничого.

205