Page 141 - 4262

Мікропульсації.
Вони являють собою швидкі коливання невеликої
амплітуди, що спостерігаються як у спокійні, так і в збурені
періоди геомагнітної активності. У середніх і низьких
широтах часто спостерігаються два умовних класу пульсацій:
P c та P і. Мікропульсації P c продовжуються відносно
безперервно протягом багатьох годин із періодом від 0,2 до
600 сек. Їх амплітуда складає біля 0,1Нт. P і (іррегулярні
пульсації) складаються з рядів пульсацій невеликої амплітуди
(0,5нТ), кожний ряд продовжується від 10 до 20 хвилин.
Період пульсацій складає від 1 до 150 с. Пульсації P c
відбуваються часто в ранковий час, а P t часто асоціюються з
магнітними бухтами та спостерігаються найчастіше вночі.
При використанні сучасної апаратури (квантові
магнітометри) були виявлені пульсації з більш короткими
періодами (0,5 с), але можливо існують пульсації з періодами
ще більш короткими. Їх амплітуда має порядок 0,1Нт та
менше.
В авроральних зонах та поряд з ними виявлені
гігантські мікропульсації з амплітудою, що досягає декількох
десятків нТ. Огинаюча гігантської мікропульсації поступово
зростає і потім зменшується з періодами декілька хвилин.
Найбільш часто вони виникають у роки високої сонячної
активності. В авроральній зоні спостерігаються й більш
високочастотні пульсації з періодом від декількох секунд до
30 с, які пов’язані з авроральною активністю.
Феномен гігантських мікропульсацій не повністю
досліджений. Є припущення, що деякі типи обумовлені
коливанням магнітних силових ліній у зовнішній області
атмосфери Землі.
60-річні варіації.
Десь на межі з ядром є джерело, що можна окреслити
як вертикальний магнітний диполь. Полярні діаграми
горизонтальних компонент магнітного поля являють собою
витягнуті еліпси. Епіцентри джерел цих варіацій існують і
розпадаються.
Земні струми.
Земні, або телуричні, струми течуть у
приповерхневому шарі земної кори. Про їх існування можна
дізнатись на основі вимірювання різниці потенціалів поміж

141