Page 136 - 4262

S q, наприклад, добова варіації горизонтальної складової
коливається в рамках 30 нТ у низьких широтах у той час, коли
коливання варіації L – лише біля 3 нТ (1нТ =0,000795775 A/м).
Ці варіації, на відміну від S q , не мають явного висвітлювання
на магнітограмах (за виключенням геомагнітного екватору, де
її значення незвичайно високе). Її можна виділити лише на
основі тонкого математичного аналізу, де добові та інші
варіації осереднюються. Хоча місячно-добова варіація
змінюється залежно від місячного часу, в основному, вона
змінюється в денні години, коли електропровідність
іоносфери максимальна. Тобто, варіація L зобов’язана
електричним струмам, що виникають у процесі індукції, у
нижніх шарах іоносфери.
У межах вузького поясу над магнітним екватором
амплітуди S q і L значно зростають у полуденний час. Цей
ефект зобов’язаний існуванням „екваторіальному
електроджету” - концентрації електричного струму, що
протікає у вузькій полосі в іоносфері. Місячно-добова варіація
зростає з більшою швидкістю, ніж сонячно-добова.
Припускають, що екваторіальний електроджет, який тече із
заходу на схід, виникає в результаті підвищення
електропровідності поперек магнітного поля (яке тут
спрямовано горизонтально).
Геомагнітні бухти.
Часто спостерігаються магнітні варіації, при яких лінія
аналогового запису горизонтальної північної компоненти на
магнітограмі нагадує бухту, яку виробляє берегова лінія.
Магнітні бухти мають максимальну амплітуду та найбільш
часто спостерігаються в авроральних зонах (зонах полярних
сяйв) з нічного боку Землі, по одній на кожній півкулі
(рис. 6.6). Їх центри віддаляються від геомагнітних полюсів на
0
23 . Типова магнітна бухта вказує на інтенсивний
електроджету в іоносфері в західному напрямку, який
протікає через авроральну зону в ранішні години (за місцевим
часом) і відносно слабший електроджет, який тече в східному
напрямку в пізні вечірні години. Розсіяні струми від цих
авроральних електроджетів розповсюджуються над усією
Землею та збурюють магнітні бурі значно меншої
інтенсивності в низьких широтах.

136