Page 18 - 4258

формулюються студентом на основі ретельного вивчення
технологічного виробництва і консультацій з технологами,
апаратниками, представниками служби КВПіА, економістами
і, при необхідності, з іншими фахівцями.
Основним завданням студента є отримання
математичного опису об’єкта регулювання. Найбільш
доступним в інженерній практиці засобом опису об’єкта
регулювання є апроксимація отриманих експериментально
часових характеристик. Методика отримання часових
характеристик включає такі етапи:
1 Розробка схеми експерименту (вимірювання
регулюючого впливу, регулюючої величини і їх
реконструкція).
Регулюючі впливи прийнято вимірювати в одиницях
переміщення регулюючого органу (РО). РО приводиться в дію
виконавчим механізмом, з яким зв’язаний показник
положення РО. Шкала показу положення градуюється в
процентах ходу РО. Якщо РО не оснащений виконавчим
механізмом, регулюючий вплив вимірюють вручну,
попередньо від градуювавши переміщення РО за допомогою
показчика і шкали. Для висвітлення питань про діяльність РО
корисно зняти його витратну характеристику.
Вимірювальний елемент керованої величини
вибирають таким, щоб він забезпечував необхідну точність
вимірювання в заданому діапазоні, мав лінійну статичну
характеристику і незначну в порівнянні з об’єктом
інерційність.
Реєстраторами сигналів можуть служити
електровимірювальні і вторинні прилади, які вибирають
залежно від інерційності об’єкта, роду і величини сигналу,
щоб забезпечити необхідну точність при записі і обробці
експериментальних характеристик.
2 Планування експерименту (вибір виду
випробувального впливу, його величини і кількості дослідів).

18