Page 330 - 4230

(диверсифікація, інтернаціоналізація або сегментація підприємницької діяльності,
ритм і темп розширення ділової активності, робота з новим або старим товаром, на
новому або старому ринку); стратегія щодо ринкової частки вашого підприємства
(наступ, оборона або відступ по кожному виду і модифікації товару і по кожному
сегменту цільового ринку); стратегія залежно від ринкового попиту (конверсійна,
стимулююча, розвиваюча, ремаркетингова, синхромаркетингова, підтримуюча,
демаркетингова, протидіюча тощо).
6. Товарна стратегія. Включає визначення основної товарної стратегії
(диференціація, диверсифікація, вертикальна інтеграція, вузька спеціалізація), а
також маркетингові характеристики товарів підприємства, для чого наводяться
наступні дані: асортиментна гамма продукції, що випускається; ступінь новизни
товару; фаза життєвого циклу товару на даному ринку; наявність аналогів або
замінників товару на даному сегменті ринку; ступінь його відповідності вимогам
конкретних покупців і споживачів даного сегменту ринку; якості товару; вимоги
регіону і збутової мережі до упаковки; технологічна складність; рівень вимог по
післяпродажному обслуговуванню, по безпосередніх довгострокових контактах з
кінцевим споживачем і по адаптації продукту до вимог конкретного сегменту ринку;
наявність інфраструктури для здійснення постачань; патентний та юридичний
захист і чистота товару; відповідність нового виробництва організаційній структурі
підприємства; розмір витрат на створення нового товару; рентабельність
виробництва і продажів товару на даному сегменті ринку; терміни окупності
інвестицій в розробку і виробництво товару; витрати на одиницю продукції;
забезпеченість підприємства відповідними технологічними ресурсами, машинами та
обладнанням, матеріалами і сировиною, кваліфікованим персоналом; терміни
освоєння нового асортименту; популярність товарної марки підприємства на даному
сегменті ринку тощо.
7. Стратегія формування і розвитку аналогів товароруху. Тут
враховуються: вимоги до збутової мережі на даному сегменті ринку; організаційна
структура системи збуту підприємства; рівень кваліфікації комерційного персоналу;
досвід збутової роботи підприємства на даному або аналогічному сегменті ринку;
оцінка доцільності використання послуг посередників; можливість збільшення
обсягу продажів за допомогою посередників; політика посередників по відношенню
до підприємства; можливості фінансових ресурсів для створення системи збуту;
ступінь ефективності власної системи збуту у порівнянні з альтернативними
можливостями; відповідність нового виробництва організаційній структурі збуту
підприємства; практика, що існує на ринку, і звичаї здійснення постачань; кількість
потенційних споживачів; географічна концентрація продажів; звички і переваги
кінцевих споживачів; розмір одиничних замовлень; характер розподілу замовлень;
подільність товарів; мінливість і нестійкість товару (з позиції можливостей його
зберігання); обсяг сервісу і послуг, що надаються підприємством покупцеві; ступінь
прагнення керівництва до контролю за каналами збуту; прогноз вирішення
транспортних питань; планування логістики руху потоків товарів і матеріалів;
робота з постачальниками; розробка системи постачання тощо.
8. Цінова стратегія. Розробляються наступні напрямки: рівень ціни за
одиницю товару; динаміка цін залежно від фаз життєвого циклу товару;

329