Page 5 - 4226

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дисципліна “Теорія і практика перекладу” серед

профілюючих дисциплін навчального плану вищих навчальних
закладів України посідає важливе місце, оскільки за допомогою
практичних занять має забезпечити студентам знання, які дають

змогу користуватися мовою як засобом спілкування в тому
готовому вигляді, в якому вона входить у схему особистісних і
соціальних стосунків. Переклад відіграє значну роль у всіх сферах
життя. У найзагальнішому плані переклад можна визначити як

збереження змісту повідомлення при зміні його мовної форми.
Об’єктом науки про переклад є не тільки комунікація із
використанням двох мов, а й коригуюча діяльність джерела,

перекладу та одержувача.
Мета викладання дисципліни “Теорія і практика перекладу”:
• розкрити загальні питання теорії перекладу;

• ознайомити студентів з основними моделями та
закономірностями процесу перекладу;
• забезпечити глибоке засвоєння видів і типів перекладу та їх

використання для правильного (адекватного) відтворення значень
комунікативних одиниць мовою перекладу (МП);
• навчити студентів розрізняти жанрово-стилістичні
особливості (ознаки) різних типів тексту;

• навчити студентів розрізняти і використовувати різні види
трансформацій, що застосовуються при перекладі прозових і
поетичних творів (текстів);

• розглянути специфіку перекладу окремих розрядів лексики
та сполучуваність слів у процесі перекладу;
• закцентувати увагу студентів на термінологічній
неповноцінності понять “адекватний переклад”, “еквівалентний

переклад” та ін.;
• показати багатство виражальних засобів української мови.
У процесі здійснення перекладу дуже важливо попередити

помилки, що виникають через схожі, а насправді відмінні явища в
межах кожного аспекту іноземної та рідної мов. Отже, вивчення
курсу “Теорія і практика перекладу” покликане запобігти

інтерференції української мови на іноземну та навпаки.

4