Page 97 - 4218
P. 97

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
       місного, святкового, апостольського  та пророчого.  Компози-
       ційною побудовою іконостаса стіна нагадує фасади пізньорене-
       сансних споруд. її площини розчленовані нішами з арочними
       завершеннями, призначеними для ікон, карнизами, колон-
       ками. Ікони симетрично розташовані обабіч центральної осі,
       утвореної з царських врат та розміщеними над ними компози-
       ціями «Тайна вечеря», «Деїсус» та «Богоматір – знамення».
       Врівноважена архітектонічна будова іконостаса є наслідком
       узгодженості його вертикальних  і горизонтальних  поділів.
       Вертикальні ритми повторюються в колонках, якими розді-
       лені ікони, горизонтальні підкреслені декоративними поясами
       між ярусами іконостаса.
            Внутрішнє просторове багатство підкреслюється світлоті-
       невою грою, викликаною джерелом світла. Розпис стін храму
       виконав відомий майстер Володимир Гуз, предмети декоратив-
       но-прикладного мистецтва, які використано в облаштуванні
       церкви, — косівськими майстрами художнього дерева Мико-
       лою Гавришем, Миколою Матійчаком, Іваном Павликом, Іва-
       ном Балагураком.
            Церква не лише духовний храм, це плід вправних рук
       майстра, творча  думка художника і різьбяра,  вишивальниці
       й ткалі, котрі увібрали в себе духовне багатство, життєву му-
       дрість, творчий талант українського народу, синтезувати який                Юрчишин Г., Кравченко  я. Роль
       спроможні лише талановиті архітектори.                                 церковного ансамблю в організації забу-
            Архітектурно-містобудівні основи храмобудування.                  дови населеного пункту  на Гуцульщині
            слід отримати дозвіл, рішення місцевих  органів на ви-            хVІІ–хх століть // Проблеми теорії й іс-
                                                                              торії архітектури України: збірник науко-
       ділення ділянки під забудову. При проектуванні сакрального             вих праць. – О.: ОДА БА, 2004. Вип.5. –
       комплексу велику увагу слід приділяти вибору ділянки та роз-           с.25–31.
       міщенню на ній головного об’єкта комплексу – храму. Ділянка
       має відповідати санітарних вимогам та будівельним нормам, а
       також повинна виділятися на рельєфі місцевості: будівля хра-
       му має займати належне місце в навколишній забудові, стати
       основною композиційною домінантою у вирішенні силуету на-
       селеного пункту. сакральна споруда – унікальна архітектурна
       домінанта для завершення перспективи  вулиць чи проспек-
       ту, організації простору площі, роздоріжжя.  Вже  своїм роз-
       ташуванням вона повинна свідчити про духовне призначення
       в житті людей і освячувати своєю присутністю навколишній
       простір, збагачувати панораму.
            Для обґрунтування місця церкви в архітектурно-ланд-
       шафтному просторі поселення необхідні знання з ландшафтної
       архітектури та містобудівної композиції, окільки це рішення


                                                                         97
   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102