Page 61 - 4218
P. 61

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
       організації і розвитку рекреаційної сфери повинні носити не                 Юрчишин Г.М. Дослідження ланд-
       лише кількісний, а і вербальний (якісний) характер.                    шафтно-просторової організації рекреацій-
            Розміщення рекреаційних об’єктів, їх величична, тип               ної системи Прикарпатської Гуцульщини.
       та архітектурно-ландшафтна організація безпосередньо зале-             Містобудування та  територіальне  плану-
       жать від системи розселення, розміщення об’єктів діяльнос-             вання. – К: КНУБА, 2006.  Вип. 23. - C.
                                                                              365-369.
       ті (центрів  тяжіння населення).  Нинішній  розвиток нових
       функцій і центрів серед інших видів традиційної діяльності
       стає окремою умовою розміщення та організації рекреаційних
       закладів. Отож організація рекреаційної системи передбачає
       аналіз об’єктів тяжіння. Однак розміщення та організація ре-
       креаційної системи безпосередньо визначається особливостями
       та унікальними природно-ландшафтними характеристиками
       регіону. Виникає необхідність дослідження архітектурно-ес-
       тетичних умов рекреаційного простору та врахування  етно-
       графічних особливостей. Це передусім стосується такого уні-
       кального регіону, як Гуцульщина, адже сьогодні щораз більше
       туристів прагне до самовираження та отримання нових знань,
       а також до активних і динамічних форм проводження часу.
       Водночас підсилюється рух у напрямі захисту навколишнього
       середовища, й все більше уваги приділяється стійкому розви-
       тку туризму і суспільства загалом, тобто економічним і соці-
       альним характеристикам простору регіону.
            економічні та політичні чинники в дослідженні та орга-
       нізації рекреаційного простору.
            Регулювання розвитку рекреаційної сфери регіону ви-
       магає системно-структурного аналізу явищ та комплексного
       підходу до вирішення наявних проблем. зростання ролі комп-
       лексних досліджень можна пояснити тим, що пізнання люди-
       ни відбуваються від абстрактного до конкретного, до всебіч-
       ного, комплексного, де пізнаються об’єкти, які тривалий час
       були предметами абстрактних досліджень. саме тому комплек-
       сний підхід при дослідженні етнографічних чинників розви-
       тку рекреаційної сфери є важливою методологічною вимогою
       авторського дослідження.
            Предметом наукового дослідження виступає процес роз-
       витку та просторової організації рекреаційного простору ре-
       гіону в умовах поглибленого врахування етнографічних чин-
       ників. звідси випливає, що розвиток рекреаційного простору
       залежить від чинників, які на нього впливають. саме така за-
       лежність і дозволяє використати в процесі дослідження фак-
       торний аналіз. При цьому користуємося методами статистич-


                                                                         61
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66