Page 100 - 4215

В такому режимі працюють приводи відцентрових
насосів, компресорів, бурових насосів, роторного стола
бурових установок, станків-качалок і ін.
Якщо тривалий режим роботи відповідає сталому
навантаженні, то потужність двигуна вибирають за
розрахунковими формулами або на основі дослідних даних,
отриманих для аналогічних механізмів ( насосу, вентилятора і
т.д.). Після цього з каталогу вибирають найближчий за
потужністю двигун, враховуючи тип двигуна, швидкість
обертання, напругу мережі, виконання двигуна і т.д. При
такому виборі усталена температура двигуна не буде
перевищувати максимально допустиму.
Розрахунок потужності електродвигуна, який працює в
тривалому режимі із змінним навантаженням (рис. 4.3) можна
здійснити двома методами: середніх втрат або еквівалентних
величин.
Метод середніх втрат бажано застосовувати для
двигунів, умови вентиляції яких змінюються при зміні
навантаження. Потужність двигуна із змінним навантаженням
методом середніх втрат визначають наступним чином. За
заданим графіком навантаження механізму Р = f(t) визначають
середню потужність Р ср.
Двигун, вибраний за середньою потужністю, може бути
недовантажений, так як дійсні втрати в ньому внаслідок
квадратичної залежності змінних втрат від струму
навантаження будуть більшими, ніж втрати при незмінному
тривалому навантаженні Р ср. Виходячи з цього, потужність
двигуна вибирають за величиною k·P ср., де k  1 – коефіцієнт
приблизно приймається в залежності від вигляду діаграми.
Для вибраного двигуна визначають втрати за формулою

Q 1·t 1 + Q 2·t 2 + … + Q n·t n
Q ср = . (4.7)
t 1 + t 2 + … + t n

102