Page 102 - 4215

На практиці користуються методами
середньоквадратичних величин: струму, моменту і
потужності. Метод еквівалентного струму базується на тому,
що деякий тривалий режим роботи двигуна із змінним
навантаженням можна замінити режимом із сталим
навантаженням, при цьому змінний за величиною струм
двигуна в розрахунках замінюють еквівалентним струмом,
таким, який зумовлює в двигуні такі самі втрати, як і дійсний
струм.
Змінні втрати в двигуні пропорційні квадрату струму
2
Q ср = К + I e R (4.8)
Підставляючи рівняння (4.8) в (4.7), отримаємо

2
2
2
(K + I 1 R)·t 1 + (K + I 2 R)·t 2 + … + (К + І n R)·t n
2
K + I e R = . (4.9)
t 1 + t 2 + … + t n
Вважаючи, що постійні втрати не залежать від
навантаження, можна записати
2
2
2
K (t 1 + t 2 + … + t n) R·(I 1 t 1 + I 2 t 2 +…+I n t n)
2
K + I e R = +
t 1 + t 2 + … + t n t 1 + t 2 +…+ t n
де I 1, І 2,…І n – струми, які відповідають різним участкам
графіку навантаження.
З цього виразу можна отримати кінцевий вираз

2 2 2
I t  I t  ... I t
I  1 1 2 2 n n t n (4.10)
e
t  t  ... t
1 2 n
Розрахунок потужності двигуна з використанням
формули еквівалентного струму ведуть в такій послідовності.
Одним з відомих способів проводять попередній вибір
двигуна, так як при розрахунку методом середніх втрат. На
основі його параметрів будують навантажувальну діаграму І =
f(t). На основі діаграми знаходять еквівалентний струм за

104