Page 63 - 4207

формами і масивністю (замки, міські оборонні мури і башти,
монастирські комплекси фортечного характеру). Серед спо-
руд Р.с. – собор у Вормсі XII-XIII ст., Німеччина), костьол св.
Яна у Познані (бл. 1200-1512, Польща).
Романтизм – художній метод, що склався в кін. XVIII -
на поч. XIX ст. і поширився як напрям у літературі і мистецт-
ві Європи, а також США. Прихильники Р. виступали проти
раціоналістичних догм класицизму, вдавалися до збереження
незвичайних явищ і обставин, виняткових героїв, наділених
сильним характером і пристрастями. Найбільш видатними
представниками Р. в літературі Дж.Байрон, Г. Гейне, в живо-
писі – Е. Делакруа, К. Брюллов, І.Айвазовський, в музиці – Ф.
Шуберт, Р. Шуман, В. Вагнер, Н.Паганіні.
Сакральний – священний і той, що стосується релігій-
ного культу й ритуалу.
Світська культура – антонім поняття “релігійна куль-
тура”.
Секуляризація (від лат. - світський) – процес звільнен-
ня культури від монополії релігійної ідеології; послаблення
ролі релігії в суспільному житті, зменшення її впливу на ІНШІ
соціальні інститути – економіку, політику, освіту та ін. Про-
цес секуляризації науки, мистецтва, моралі, освіти почався з
епохи Реформації.
Символ (від грец - знак, прикмета) – в сучасній науці та
філософії нерозгорнутий знак, узагальнення; образ, що ре-
презентує інші різноманітні образи, сенси, відносини. В своїй
основі символ завжди має переносне значення. Символ - зав-
жди конкретний, доступний нашому уявленню образ, який
означає щось саме по собі нашій уяві недоступне (наприклад:
сова – символ мудрості, голуб – символ миру і т.д.). Мова сим-
волів притаманна як науковому, так і художньому мисленню.
Одна із найбільш символічних сфер культури – релігія.
Символізм – напрям у європейській літературі та мис-
тецтві кін. XIX - поч. XX ст. Представники С. уявляли світ як
непізнаванну “вищу реальність”, відобразити яку можна тіль-
ки приблизно, символічно. Основоположниками С. були
франц. письменники П.Верлен, А.Рембо. В Росії, починаючи
з 90-х р.р. XIX ст., виразниками С. були різні за спрямуван-
ням письменники: К. Бальмонт, О. Блок та інші.
Симулякр – ключове поняття постмодерністської есте-
63