Page 68 - 4207

Чернецтво – частина духівництва, яка на відміну від ін.-
ших служителів культу (т.з. білого духівництва) дає обітницю
присвятити себе виключно служінню Богові, вести аскетич-
ний спосіб життя. Для Ч. є обов’язкова безшлюбність. Велике
поширення набуло в християнстві (католицизмі та право-
слав’ї).
Четьї мінеї – церковно-релігійні збірники, які містять
“житія святих”, перекази і повчання, складені за порядком
днів кожного місяця.
Чуттєвий тип культури – термін, введений в науковий
обіг П. Сорокіним для означення такого культурного типу, в
якому головна увага його носіїв звернена до чуттєвого світу,
домінують матеріалізм і прагматизм. Героями чуттєвого типу
культури є робітники, фермери, домогосподарки та ін. Його
мета – релаксація, зняття психологічної напруги, а стиль на-
туралістичний, позбавлений будь-якого символізму. Чуттє-
вий тип культури почав формуватись в ХVІ ст., а досяг куль-
мінації в XX ст.
Шаман – в адміністративних релігіях жрець, який під
час виконання ритуалу (т.з. камлання) доводить себе до не-
стями і тоді нібито спілкується з духами, що говорять його
устами.
Юнона – у римській міфології богиня шлюбу, охорон-
ниця жінок і материнства; дружина Юпітера. У грецькій мі-
фології – Гера.
Ядро культури – основа, серцевина культурної системи,
що характеризується єдністю головних рис її складових еле-
ментів. Ядро культури є неантагоністичною, стабільною цілі-
сністю провідних ціннісних орієнтацій, від ієрархії яких за-
лежить його специфіка. Отримує вираження у феноменах
культури, у типі організації, у способі життя та ментальності
носіїв культури. Забезпечує стійкість і стабільність конкрет-
них типів культури.
Язичництво – прийнятий у християнському богослов’ї і
частково в історичній літературі термін для позначення до-
християнських і нехристиянських, головним чином політеїс-
тичних, релігій. Боги Я. уособлювали сили природи, поряд з
ними вшановувалися демони, духи тощо. Я. витіснили моно-
теїстичні релігії.

68