Page 60 - 4207
P. 60

метафоричним  уявленням  про  світ,  його  структуру,  закони,
         сенс. Спосіб світовідчуття, що інтерпретує універсум як оду-
         хотворений. Міфологічна свідомість притаманна людині про-
         тягом  всієї  історії.  Сучасна  людина  створює  міфи,  життєво
         узагальнюючи явища сучасного життя.
              Міфологема – свідоме запозичення міфологічних моти-
         вів і перенесення їх у світ сучасної художньої культури.
              Модернізм – загальна назва течій в мистецтві і літерату-
         рі ХХ ст., що виникають як своєрідна та художньо-естетична
         реакція  на  поглиблення  духовної  кризи  суспільства.  М.
         об’єднує самостійні течії і напрямки мистецтва: імпресіонізм,
         кубізм, абстракціонізм, футуризм, імажинізм тощо.
              Моральна  культура  –  система  нормативних  відносин
         між людьми, що склалась історично В основі моральної куль-
         тури лежать освячені традицією фіксовані норми відносин.
              Морфологія (від грец. – форма, вчення) культури – роз-
         діл  культурології,  що  вивчає  типові  форми  та  структури
         культури. В межах морфології культури з'ясовуються джере-
         ла, чинники та стадії розвитку культур.
              Народна культура – непрофесійна, анонімна, колектив-
         на  культура.  Включає  міфи,  легенди,  сказання,  епос,  казки,
         пісні, танці.
              Натуралізм – система певних естетичних поглядів і ме-
         тод у мистецтві і літературі, що вимагають фотографічно то-
         чного  копіювання  окремих  явищ  життя,  ігноруючи  заради
         зовнішньої      правдоподібності     художне      узагальнен-
         ня,типізацію
              Натюрморт – жанр образотворчого мистецтва ( перева-
         жно живопису).Твори із зображенням предметів побуту, кві
         тів, фруктів тощо.
              Неоміфологізм – спосіб осмислення травмуючої дійсно-
         сті на основі принципу антропоморфності міфологічного сві-
         тосприймання в природі та суспільстві.
              Ноосфера (від грец. - дух та небо) – все, що створене ро-
         зумом людини; сфера діяльності людського розуму та техні-
         ки; сфера взаємодії природи і людини, в якій розумова діяль-
         ність  стає  головним  визначальним  фактором  розвитку.  По-
         няття введене в науку П.Т. де Карденом та Е. Леруа. Значний
         внесок  у вчення про ноосферу вніс В.І. Вернадський (1863-
         1945).
                                       60
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65