Page 65 - 4207
P. 65

Супрематизм – мистецький напрям в авангардизмі. За-
               сновником  його  був  російський  художник  К.  Мелевич.  С.
               зводиться до комбінування зафарбованих геометричних фігур
               або різних об’ємних форм.
                    Сфумато – у живописі пом’якшення обрисів постатей та
               предметів,  яке  дає  можливість  передати  повітря,  що  їх  ото-
               чує. Прийом С. був теоретично обґрунтований і запровадже-
               ний Леонардо да Вінчі.
                    Схід і Захід – парна  категорія, яка виражає дихотомію
               цілого всесвітньої культури в ряді смислових антиномій: де-
               мократія  –  деспотизм:  аскеза  –  містика,  раціональність  -
               інтуїтивізм,  динамізм  –  стабільність,  модернізація  традицій-
               ність, індивідуалізм – колективізм тощо.
                    Сюрреалізм – один з напрямів авангардизму в художній
               культурі    ХХ    ст.   Термін    “сюрреалізм”    запровадив
               Г.Апполінер.  Естетична  концепція  С.  являє  собою  супереч-
               ливе  поєднання  ідеалістичного  та  суб’єктивістського  філо-
               софського вчень, серед яких основне місце належить інтуіти-
               візму  й  фрейдизму.  Поширення  С.  набув  в  образотворчому
               мистецтві.  Один  з  найхарактерніших  представників  С.  –
               С.Далі. Виникнення С. в кіно пов’язане з діяльністю франц.
               “Авангарду”(фільми режисерів Л.Бюнюеля, Ж.Дюлака).
                    Театр  абсурду  –  один  з  виявів  модернізму  в  театраль-
               ному мистецтві. Виник в 40-50-х рр. XX ст. у Франції. Виста-
               ви  Т.а.  безсюжетні,  слово  і  сценічна  дія  фрагментарні.  Це
               гранично  суб’єктивний,  часто  фізіологічний  за  характером
               театр,  споріднений  з  театром  жорстокості,  фільмами  жахів.
               Серед драматургів – С. Беккет, Е. Іонеско,             Ж. Жене.
                    Темпера – фарби для живопису, в яких сполучною ре-
               човиною є сік рослин, яйце або жовток.
                    Теракота – вид кераміки. Вироби з неглазурованої ви-
               паленої кольорової пористої глини.
                    Терми – давньоримські громадські лазні, до складу яких
               входили  приміщення  для  спортивних  вправ,  зал  для  зборів,
               приміщення для відпочинку.
                    Типологія  культур  –  науковий  метод,  основу  якого
               становлять систематизація періодів (ступенів) розвитку куль-
               тури  за  найзагальнішими  рисами,  властивостями,  а  також
               розрізнення  культур  за  найсуттєвішими  ознаками.  Виділя-


                                             65
   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70