Page 92 - 4202
P. 92

2     2      2
                Із співвідношення (6.6):  n   =  1  –  l    –  m  ,  тоді
                                          2          2           2    2
                                 2
                                    2
                                         2
                       2
                   2
             2
                             2
                         2
                     l      m         l      m   
             N    x    z     y   z      z      x   z      y   z     z
            .                         (6.12)
                Найбільше  значення  дотичного  напруження   N  як
            функції  від  аргументів  l  і  т  знаходять  з  умов  рівності
            нулю похідних
                                
                                             
                              д  2        д  2
                                 N    0  i           N    0 ,        (6.13)
                               дl           дm
            які дають два рівняння з двома невідомими l і т.
                Нехай  напруження  такі,  що     x     y     z  ,  тому  їх
            позначаємо відповідно   1   2   3 . Тоді два рівняння
            (6.13) отримають вигляд двох рівнянь третього степеня
            відносно l і т.
                   l  1    3    2   1    3  l  2     2    3    0m 2  
                                                                  
                                                                   .   (6.14)
                            
               m          2       l  2           0m  2  
                    2     3        1    3        2     3          
                Якщо відкинути ті розв’язки системи рівнянь, які не
            відповідають  вихідним  умовам  задачі,  то  залишаться
            такі значення двох груп напрямних косинусів:

                            1        1                  1        1
             1)       l     ; 0 m       ; n    ;     2)    m     ; 0 l       ; n    .   (6.15а)
                            2        2                  2        2
                Перша група при додатних т і п визначає площинку,
            що  ділить  навпіл  прямий  кут  між  головними
            площинками,  на  яких  діють  напруження   2  і   3,  та
            відповідну  їй  нормаль,  що  лежить  у  площині  у0z  і
            складає з осями кути у 45°. При від’ємних т і п перша
            група  визначає  площинку  і  нормаль  відповідно
            перпендикулярні до таких з додатніми т і п (рис. 6.4  а ).
                Друга група  теж  визначає дві площинки,  які  ділять
            навпіл прямі кути між головними площинками, на яких
            діють  1 і  3 (рис.  6.4  б  ). Можна отримати нову систему
            кубічних  рівнянь,  з  якої  можна  знайти  третю  групу
            напрямних косинусів:
                                        91
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97