Page 8 - 4202

2. Однорідність матеріалу. На підставі цього
вважають, що склад тіла однаковий у всіх точках. Для
металів це припущення не дає великих похибок.
Стосовно неоднорідних матеріалів воно може привести
до значних похибок лише при розгляді малих об’ємів.
Якщо ж величини неоднорідностей на кілька порядків
менші за розміри розглядуваного масиву чи тіла, то це
припущення є прийнятним.
3. Ізотропність матеріалу. На підставі цього
вважають, що механічні властивості матеріалу однакові
в усіх напрямках. Кристалічна будова матеріалів не
зовсім відповідає цій властивості, але для масиву в
цілому, що складається з великої кількості дрібних
кристалів, можна вважати, що ця гіпотеза справедлива.
Для матеріалів, що мають різні механічні властивості у
різних напрямках розроблена теорія пружності
ортотропних та анізотропних матеріалів.
4. Ідеальна пружність матеріалу. На підставі цього
передбачається повне зникнення деформацій після
зняття навантаження. Як відомо, у реальних тілах при
великих навантаженнях виникають залишкові
деформації. Тому припущення можна вважати
придатним, якщо залишкова деформація не перевищує
заданої допустимої норми.
5. Лінійна залежність між складовими деформацій і
напружень (згідно із законом Гука).
6. Малість деформацій. На підставі цього
передбачається, що відносні лінійні і кутові деформації
малі у порівнянні з одиницею (тобто деформації тіл
значно менші за їх розміри). Для таких матеріалів, як
гума, або таких конструкцій, як пружини, створена
теорія великих пружних деформацій.
7. Принцип незалежності дії навантажень. Кінцевий
(сумарний) напружено-деформований стан тіла під дією
кількох (системи) навантажень не залежить від порядку
(послідовності) їх прикладання.
8. Початковий ненавантажений стан. На підставі
цього передбачається, що у момент навантаження тіла

7