Page 129 - 4201

Клімат. У ранньому палеозої набув розвитку теплий аридний клімат.
Проте, на фоні цього відбувалася диференціація кліматичних зон. У кембрії
аридна зона, положення якої фіксується розвитком гіпсів, кам'яної солі,
доломітів і червоноколірних відкладів, витягується широкою смугою від Аравії
та Ірану через Східний Сибір до Канади. З обох боків від неї знаходились зони
гумідного клімату, показниками якого є кембрійські марганцеві і залізні руди,

боксити. В ордовіку - силурі аридна зона тягнеться від Прибалтики до Східного
Сибіру і через Північний зону у Канаду і США. З обох боків прилягали зони
теплого вологого клімату (встановлені за рештками теплолюбних форм
безхребетних).
Корисні копалини. З відкладами кембрію пов'язані родовища
фосфоритів (Казахстан), кам'яної солі (Сибірська платформа), бокситів
(Східний Сибір), залізних руд (Гірська Шорія), хромітів, руд міді, нікелю,
кобальту (Норвегія), поліметалів та молібдену (Східний Сибір). З
ордовікськими відкладами пов’язані родовища нафти і газу на
Північноамериканській платформі. У силурійських комплексах знаходяться
великі запаси кам'яної солі (Північноамериканська платформа), залізистих
шамозит-гематитових руд (США), марганцю (КНР), рідкісних металів
(Аппалачі, Східний Сибір), золота.

11.4 Пізньопалеозойський етап історії Землі

Пізній палеозой складається з трьох періодів: девонського,
кам'яновугільного і пермського. Загальна тривалість його становить 165 млн. р.
Органічний світ. Основна відмінність органічного світу пізнього
палеозою від раннього полягає в тому, що його розвиток перемістився
переважно на континент. Для нього характерна багата флора, з’являються
сухопутні хребетні. У морях живуть амоноідеї, розвиваються чотирипроменеві
корали, моховатки, фузулініди, замкові брахіоподи (спіріферіди, продуктиди,
рінхонеліди). Проте у кінці пермі більшість палеозойських груп організмів
вимирає. Щезають фузулініди, чотирипроменеві корали, табуляти, майже всі
палеозойські брахіоподи, трилобіти, давні морські їжаки і морські лінії,
більшість палеозойських риб і хребетних, також рослини (рис.11.4, 11.5, 11.6,
11.7).
Структура земної кори. Основні структурні елементи - це давні
платформи і геосинклінальні пояси, в будові яких відбуваються зміни, що
викликані каледонським (ерійським) орогенезом. Тобто, перед початком
пізнього палеозою ускладнюється структура геосинклінальних областей. В їх
межах існують області байкальської складчастості. Великі площі займають
каледоніди. На значних територіях зберігається геосинклінальний режим.
Стратиграфія та літологічний склад порід пізньопалеозойського етапу
приведені в таблиці 11.3.
Історія розвитку геосинклінальних складчастих областей
Атлантичний пояс. На початку пізнього палеозою на значній площі
Атлантичного поясу існують каледоніди (Північноатлантична складчаста
область) і геосинклінальна область (Мексикансько-Апалацька область). У

132