Page 134 - 4201
P. 134

Історія розвитку платформ. Залишаються існувати чотири платформи:
               Східноєвропейська, Сибірська, Північноамериканська, Гондвана. Наприкінці
               пізнього палеозою Східноєвропейська платформа підіймається. На Сибірській
               платформі відбуваються процеси вулканічної діяльності. Північноамериканська
               платформа підіймається і перетворюється на суходіл. В межах Гондвани
               відбувається прогин окремих внутрішньоконтинентальних западин, які виникли

               в карбоні.
                      Тектонічні рухи. На початку пізнього палеозою земна кора підіймається
               (континентальний режим), а у другій половині пізнього палеозою формуються
               герциніди. Виділяються чотири фази складчастості: бретонська, судетська,
               заальська, пфальська.
                      Осадонакопичення. Відбувається як у морі, так і на суші. На відміну від
               раннього палеозою, збільшуються площі континентального осадонакопичення.
               В евгеосинклінальних прогинах накопичуються вулканогенні і вулканогенно-
               осадові товщі. Міогеосинклінальні прогини і серединні масиви накопичують
               піщано-глинисті і карбонатні осади. Морські осади відкладаються на давніх
               платформах       північного      ряду    (Північноамериканська,          Східноєвропейська,
               частково Північно-китайська). Гондвана і Сибірська платформи - це області
               континентального осадонакопичення. Наприкінці пізнього палеозою важливу
               роль відіграють рифові утворення, які виникли в крайових частинах платформ.
                      Клімат. Формується чітка кліматична зональність. У девоні виділяють
               шість кліматичних зон:           північна гумідна, помірно тепла; північна аридна;
               тропічна гумідна; південна аридна; південна гумідна, помірно тепла; південна
               холодна.
                      Корисні копалини. З осадовими товщами пізнього палеозою пов'язані
               нафта, газ і кам'яне вугілля. Нафта і газ приурочені до морських відкладів
               девону,      карбону,      пермі.     Відомі     на     Східноєвропейській         платформі,
               Північноамериканській платформі та ін. Запаси вугілля пов'язані з відкладами
               карбону та пермі. Розташовані на давніх платформах (Східноєвропейській,
               Сибірській, Північно-китайській), на Гондвані, в міжгірських западинах
               (Кузнецький, Мінусинський, Саарський, Силезський басейни), а також у
               герцинських крайових прогинах. З осадовими товщами пов'язані родовища
               залізистих руд, фосфоритів, бокситів, міді. З вулканогенно-осадовими і
               вулканогенними товщами пов’язані значні поклади залізистих і марганцевих
               руд. У інтрузивах основного складу містяться родовища титаномагнетиту,
               хроміту, нікелю, кобальту, азбесту (Урал). У середньому карбоні і пермі, при
               виливі гранітної магми, утворились гідротермальні родовища кольорових і
               рідкісних металів: міді, свинцю, олова, ртуті (Урал, Тянь-Шань, Західна
               Європа, Гірський Алтай, Австралія).


                                  11.5 Історія розвитку Землі у мезозойську еру


                      Мезозойська ера поділяється на три періоди: тріасовий, юрський і
               крейдовий. Її тривалість становить 180 млн. років.
                      Органічний світ мезозою дуже різноманітний. У морях раннього тріасу
               з'являються іхтіозаври, в середньому тріасі плезіозаври. Серед безхребетних

                                                                                                           137
   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139