Page 134 - 4201

Історія розвитку платформ. Залишаються існувати чотири платформи:
Східноєвропейська, Сибірська, Північноамериканська, Гондвана. Наприкінці
пізнього палеозою Східноєвропейська платформа підіймається. На Сибірській
платформі відбуваються процеси вулканічної діяльності. Північноамериканська
платформа підіймається і перетворюється на суходіл. В межах Гондвани
відбувається прогин окремих внутрішньоконтинентальних западин, які виникли

в карбоні.
Тектонічні рухи. На початку пізнього палеозою земна кора підіймається
(континентальний режим), а у другій половині пізнього палеозою формуються
герциніди. Виділяються чотири фази складчастості: бретонська, судетська,
заальська, пфальська.
Осадонакопичення. Відбувається як у морі, так і на суші. На відміну від
раннього палеозою, збільшуються площі континентального осадонакопичення.
В евгеосинклінальних прогинах накопичуються вулканогенні і вулканогенно-
осадові товщі. Міогеосинклінальні прогини і серединні масиви накопичують
піщано-глинисті і карбонатні осади. Морські осади відкладаються на давніх
платформах північного ряду (Північноамериканська, Східноєвропейська,
частково Північно-китайська). Гондвана і Сибірська платформи - це області
континентального осадонакопичення. Наприкінці пізнього палеозою важливу
роль відіграють рифові утворення, які виникли в крайових частинах платформ.
Клімат. Формується чітка кліматична зональність. У девоні виділяють
шість кліматичних зон: північна гумідна, помірно тепла; північна аридна;
тропічна гумідна; південна аридна; південна гумідна, помірно тепла; південна
холодна.
Корисні копалини. З осадовими товщами пізнього палеозою пов'язані
нафта, газ і кам'яне вугілля. Нафта і газ приурочені до морських відкладів
девону, карбону, пермі. Відомі на Східноєвропейській платформі,
Північноамериканській платформі та ін. Запаси вугілля пов'язані з відкладами
карбону та пермі. Розташовані на давніх платформах (Східноєвропейській,
Сибірській, Північно-китайській), на Гондвані, в міжгірських западинах
(Кузнецький, Мінусинський, Саарський, Силезський басейни), а також у
герцинських крайових прогинах. З осадовими товщами пов'язані родовища
залізистих руд, фосфоритів, бокситів, міді. З вулканогенно-осадовими і
вулканогенними товщами пов’язані значні поклади залізистих і марганцевих
руд. У інтрузивах основного складу містяться родовища титаномагнетиту,
хроміту, нікелю, кобальту, азбесту (Урал). У середньому карбоні і пермі, при
виливі гранітної магми, утворились гідротермальні родовища кольорових і
рідкісних металів: міді, свинцю, олова, ртуті (Урал, Тянь-Шань, Західна
Європа, Гірський Алтай, Австралія).

11.5 Історія розвитку Землі у мезозойську еру

Мезозойська ера поділяється на три періоди: тріасовий, юрський і
крейдовий. Її тривалість становить 180 млн. років.
Органічний світ мезозою дуже різноманітний. У морях раннього тріасу
з'являються іхтіозаври, в середньому тріасі плезіозаври. Серед безхребетних

137