Page 133 - 4201

Таблиця 11.3 – Стратиграфічний поділ і відклади пізнього палеозою

Вік від Вік від
почат- Період. почат- Ін-
Ера ку ери, Походження назви ку пе- декс Вік Характерні породи
млн. р. ріоду,
млн. р.
Перм татарський Континентальні:піщано-гли
(Р) казанський нисті, строкаті, вугленосні.
Р. Мурчісон, P 2 уфімський Лагунні: мідистий пісковик
1841 р. кам’яна і калійна сіль, гіпс
за назвою Пермської ≈45 кунгурський доломіт перешаровані з
285±10 губернії P 1 артинський глинами

сакмарський Морські: конгломерати, піс
(PZ 2) Карбон C 3 асельський ковик, органогенні вапняки
Переважно морські мілко-
гжельський
(С)
касимовський водні і платформні: глини,
(метазой) Д. Конібір, Р. Мурчісон, C 2 московський пісковики, органогенні
башкирський вапняки.
1839р.
Пізня за широким розвитком ≈65 намюрський Геосинклінальні:вугленосні
глинисті і кременисті слан-
покладів кам’яного
візейський
палеозойська 350±10 C 1 турнейський туфи, граувакі, аргіліти, вул
вугілля
ці, радіолярити, кварцити,
каніти.

Континентальні: потужні
Девон фаменський Льодовикові: на Гондвані
(D) D 3 франський червоноколірні і строкаті
А.Седжевік і Р.Мурчісон D 2 живетський пісковики, сланці і конгло-
405±10 за назвою графства ≈55 ейфельський мерати алювіального та пус
1839р.
тельного походження.
емський
Девоншир
D 1 зигенський Лагунні: сіль, гіпс, доломіт.
Морські:органогенні вапня-
жединський
ки

стабілізують ділянки земної кори, на яких на початку пізнього палеозою знову
відновлюється геосинклінальний режим. Продовжують розвиватись геосинклі-
нальні підняття і серединні масиви, які не були порушені в ранньому палеозої.
Урало-Монгольський пояс. Більшу частину поясу займають
геосинклінальні області, які складаються з системи прогинів і піднять (Урало-
Тянь-Шанська і Казахстано-Монгольська). Існують також великі, відносно
стійкі, масиви ранньої консолідації (байкальської і каледонської), які в пізньому
палеозої близькі до платформ.
Тихоокеанський пояс. У пізньому палеозої Тихоокеанський пояс
розвивається в геосинклінальних умовах. Геосинклінальні області оточують
Тихий океан і прилягають до давніх платформ, утворюючи геосинклінальне
кільце. На невеликих ділянках Катазії і Східної Австралії, де виникли
каледонські складчасті системи, почався орогенний етап розвитку. У межах
Тихоокеанського поясу проявляються герцинські складчасті рухи, які
наростають в кінці карбону і пермі. Складчастість супроводжується
магматизмом. У пізньому палеозої виникають міо- і евгеосинклінальні прогини.
Перші тяжіють до платформ, другі - до западин Тихого океану.

136